Електронні освітні ресурси

Цікаві відеоматеріали тут:
Cокаль
Флешмоб. Т.Г.Шевченко

Шановні класні керівники !!!

                До вашої уваги хочу представити збірник у якому розміщена  інформація про роботу класних керівників Сокальської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3, методичні рекомендації, а також сценарії позакласних заходів, виховних годин, годин спілкування, розробки психологічних тренінгів та анкетування.

            Сподіваюсь вам стануть у пригоді  ці матеріали  при підготовці до свят, які ви запланували для своїх учнів!

«Класний»

 класний керівник

Автори: Вовк І.С., Криштальська Н.В., Тимошик О.І., Гонтарик Є.Я., Грисюк Т.А., Кіселик Г.О., Шукатка Л.М., Пятночко Н.С., Груша І.Д., Гуральска О.В., Гущин Р.О., Нелюбіна З.В.

Укладач: Сорока М.Г.    «Класний » класний керівник» - Сокаль, 2015. - 78   ст..

Зміст

1. Вступ ……………………………………………………………………………………4

2. Розділ І. Відкриті виховні заходи…………………………………………………...6

2.1. Свято Покрови (Вовк І.С.)…………………………………………………..7

2.2. Повстанські жінки (Криштальська Н.В.)…………………………………11

2.3. Свято Стрітення (Тимошик О.І.)…………………………………………..14

2.4. Наша мова – калинова (Гонтарик Є.Я.)…………………………………..19

2.5. Малим про Тараса (Кіселик Г.О.)……………………………………........30

2.6. Книга життя Шевченка. Роки юності (Шукатка Л.М.)……………36

3. Розділ ІІ. Години класного керівника……………………………………………40

3.1. Стежкою добра (Пятночко Н.С.)……………………………………...…..41

3.2. Планета Толерантності (Груша І.Д.)………………………………….….47

3.3. Конфлікти (Гуральська О.В.)……………………………………………..58

3.4. Духовні цінності та життєві пріоритети в сучасному

 суспільстві (Гущин Р.О.)……………………………………………………...65

4. Розділ ІІІ. Заняття з елементами тренінгу. Анкетування……………………..69

4.1. Поняття конфлікту. Види та способи розв’язання

 конфліктів. (Нелюбіна З.В.)…………………………………………………..70

5. Список використаних джерел.......................................................................................78

Класний керівник – це вчитель,

який поєднує в собі любов

 до справи і до учня

Класне керівництво — найбільша відповідальність у роботі вчителя у школі. Він має стати й «мамою» й «татом» свого класу. Це наставник, радник і психолог в одній особі. Хто ж він насправді для учнів і ким має бути?

Класний керівник — перша та найголовніша людина, яка опікується класом. До класного керівника завжди можна звернутися за допомогою чи порадою. Важка розмова про двійку чи прогул також спершу буде відбуватись із класним керівником. Він може бути добрим або злим, суворим чи поблажливим, веселим і сумним. Недарма колишні учні найкраще запам’ятовують суворих, але справедливих керівників.

Класний керівник має вміти «подати себе», завоювати авторитет. Найкраще це зробити, показуючи свою повагу до кожного учня як особистості із власними думками, поглядами та сприйняттям світу. Незайвим буде продемонструвати свою обізнаність і у власному предметі викладання. Учні, зазвичай підсвідомо, з повагою ставляться до людей, які є справжніми професіоналами у своїй справі. Адже, думають вони, якщо він чи вона чогось не знає, то чому може навчити мене? І чому я маю слухатись порад людини, яка сама не розуміє, про що говорить? Звичайно, усе знати неможливо, тому можна запропонувати всьому класу пошукати відповідь на важке запитання.

Діяльність класного керівника досягає своєї мети і дає найкращі результати за умови, якщо вона проводиться за певною системою. Система роботи класного керівника — це сукупність взаємозв'язаних виховних заходів, що випливають з мети та завдань  виховання. Вона передбачає продуманий добір посильного для учнів виховного матеріалу та вміле використання найефективніших засобів і методів впливу.

Звичайно, не має однозначної відповіді на запитання, що символізує собою класний керівник — покарання чи пільги? Але головним є те, що ця людина відіграє важливу роль у житті будь-якого класу. Проте лише в тому випадку, коли сама прагне цього.

Таким би хотіли бачити свого класного керівника його учні.

Хлопці

      Класний керівник — це людина, яка захистить тебе, вислухає, зрозуміє й не дасть зробити дурницю чи необдуманий вчинок.

      Класний керівник — це для мене друга мама.

      Я бачу свого класного керівника таким: хорошим і щоб не примушував прибирати. Класний керівник повинен не ставити одразу погану оцінку чи писати зауваження батькам, а вирішити проблему або запитати в учня, чому він це зробив.

Дівчата

      Класний керівник — це та людина, яка допоможе у важку хвилину. І ця людина повинна бути доброю.

      Класний керівник має бути, як мама. Завжди розуміти, коли треба — полаяти чи похвалити, допомагати з оцінками, підказувати, що погано, а що добре…

      Я вважаю, що класний керівник має бути хорошою людиною, повинен розуміти всіх дітей і не впливати на нас у поганий бік, а також бути нашим другом.

Посібник містить деякі рекомендації з успішної роботи класного керівника з класом, розробки відкритих виховних заході, годин спілкування, психологічних тестів, анкетування проведення яких буде сприяти створенню й розвитку колективу класу, а також запобігатиме виникненню конфліктних ситуацій.

  

Розділ  І

Відкриті

виховні заходи

СВЯТО ПОКРОВИ

Вовк Ірина Степанівна

Педагогічний стаж – 35 років

Стаж роботи на посаді класного керівника – 35років

Проблема, над якою працює: «Виховання моральних, етичних і національних

                                                       цінностей учнівського колективу»

Мета: ознайомити учнів  зі святом Покрови, пробуджувати пізнавальні інтереси до історії української культури; сприяти примноженню родинних і національних традицій. Виховувати любов та пошану до традицій українського народу.

Вступне слово учителя:

Який же багатий український народ на звичаї і традиції, а ще більше – на свята. Всім українцям добре відоме свято Покрови, адже воно є дуже символічним, несе у собі багато традицій. Для кожного Покрова означає щось своє…Й справді, Покрова збирає та об’єднує все найкраще, бо навіть жнива закінчуються у цей день. Таким чином, Покрова збирає все найдорожче від природи і дарує людям – урожай.

Учень:

Золота красуня – осінь-чарівниця! 

По землі ступає, золотом іскриться. 

В жовте і червоне листячко фарбує, 

І картини дивні, чарівні малює! 

Учениця:

Небо синє-синє, листя кольорове, 

А яке довкілля радісне, чудове! 

А які в жоржини, наче сонце, квіти. 

Світ наш неповторний, гарний, розмаїтий!

Звучить музика. Заходить осінь.

Осінь:

Добрий день, в добрий час! 

Рада, рада бачить вас! 

Я – Осінь щедра, золота прийшла до вас на свято 

І всім , усім вам принесла даруночків багато! 

Дарую вам калиноньку в намисті, 

Пишний коровай і квіти променисті. 

Учениця:

Яка ж красива ти - що й не сказати. 

Чи можна із тобою поруч стати? 

Торкнутись пальчиком твоїх прикрас? 

Спасибі, Осінь, що прийшла до нас. 

Учень:

Шановна Осене! 

Дуже тебе просимо: 

Зроби перерву між ділами, 

Побудь сьогодні тут із нами.

Учениця:

Осінь наша, осінь, золота година, 

Неба ясна просінь, пісня журавлина, 

Бабиного літа довгі білі коси… 

І дорослі, й діти люблять тебе, Осінь. 

Та не тільки славна за свою ти вроду – 

Урожай іздавна ти несеш народу. 

Щира і дорідна, пахнеш ти медами, 

Славиш край наш рідний зерном і плодами.

Учень:

Осінь золота прийшла, 

Дзвенить веселий сміх. 

І наша пісня голосна 

Для всіх, для всіх, для всіх.

Пісня про осінь.

Учень:

Подивись, на видноколі, мов змінилися ліси. 

Хто це їх у жовтий колір так барвисто прикрасив? 

І пишаються дерева золотим своїм вбранням: 

Це якийсь маляр, напевно, догодити хоче нам.

Учениця:

А маляр цей – місяць жовтень. У відерцях чарівних 

Жовту фарбу перебовтав і розбризкує по них. 

Жовтень – місяць-красень і чарівник, 

До багатства й розкошів дуже звик. 

Повні жмені золота він розсипа, 

Землю, мов царівну він одяга. 

Осінь:

Кличуть нас ліси, поля, сади 

Дозбирати осені плоди. 

Із дерев спадає листя жовте, 

То землею ходить місяць  жовтень. 

Жовтень:

Здрастуйте, діти. 

Я вересневі вдячний за старанність. 

Врожай добротний зібрано без втрат. 

І ось прийшов сьогодні на світанні 

У гості жовтень – вересня я брат.

Осінь:

За народним календарем у жовтні закінчувалася осінь і тому він був перехідним від осені до зими. Початком зими в українському селі вважалося свято Покрова.

Жовтень:  А чи знаєте ви народні прикмети про це свято?

Учні розповідають народні прикмети.

  Народні прикмети:

          – Яка погода на Покрову, такою буде зима.

          – Якщо бузьки не відлетіли до Покрови – на теплу зиму.

          – Якщо на Покрову не випав сніг, то не буде його як до січня.

          – Вишня має зелене листя – буде сувора зима.

          – Якщо сухо і тепло – зима буде пізньою.

          – Якщо бджоли заліпили зовсім лотки – на сувору зиму.

          – Листя   швидко  осипається  –  на  ранню і  люту зиму.                                

Учитель:

Люди здавна шукали посередників і заступників перед Богом. Саме таким і є в нашій уяві образ Пресвятої Богородиці, яка, ми віримо, якщо її дуже попросити, заступиться і допоможе в важкі хвилини життя. 14 жовтня одне з найбільших осінніх свят – свято Покрова.

За народними уявленнями Покрова піклується про сім’ю, шлюб, здоров’я та благополуччя родини.

Учениця:

Матусенько Божа, люба та мила,

Як вечір надходить, усі ми в поклоні

До тебе підносим маленькі долоні.

І молимось щиро за маму і тата,

За діда, бабусю, сестричку і брата,

За всіх, кого любим, за всіх, хто нас любить,

 Хто нам помагає і ніжно голубить.

Пісня “Молитва”

Учениця:                        

Пресвятая Покрівонько,

Перед твоїм покривалом

Голови схиляєм.

Всі:

Прохаєм Покрівоньку од лиха укрити,

Здоров’ячко всім нам знов обновити!

Учитель:  

Свято це вперше виникло в Греції. Коли на Константинополь напали вороги й узяли місто в облогу, мешканці зібралися в церкві, щоб вимолити Боже благословення. Опівночі над ними зненацька з’явилася Мати Божа і підняла над головами людей омофор – вишите церковне покривало. Це був своєрідний знак, який символізував перемогу. Звідси й пішла назва – Покрова.

Саме ця біла Покрова і стала своєрідним оберегом України.

В Україні це велике свято, але з особливою повагою до нього ставилися запорізькі козаки. На честь Покрови будували церкви, перед походами молилися святій покровительці й захисниці, щоб вона допомагала їм у боях з ворогами. Вирушаючи човнами в море, козаки брали з собою ікону Матері Божої (а Покрова і є її прообразом), щоб вона оберігала їх у нелегкій дорозі.

Учень: О, Мати Божа! Дай повік любити край,

Де квітка, пташка і зелений гай,

Де кожна вірна тій землі людина,

Живе єдиним словом: Україна!

Пісня про Україну.

Учень:

Чорне море – наше море,

Наші і Карпати,

Гей, яка ж ти, Україно

Пишна та багата!

Учень:

Лети, вітер, з полонини

Та понад степами,

Рознеси ти нашу славу

Широко світами!

Учень: 

Де степ широкий, наче море,

Де дише пахощами гай,

Де небо зоряне, прозоре, -

Там мій святий, чудовий край.

Учень:

Де житом ниви зеленіють.

Де пісня жалібно луна,

Де хати в вишниках біліють,

Там мила, рідна сторона .

Учень:

Україна – то край славний,

Аж по Чорне море,

Україна – лан пишний

І степи, і гори.

Всі: І як мені України

Щиро не кохати?

Мене ненька по – вкраїнськи

Вчила розмовляти.

Пісня про маму.

 Учень:

Світ у сяйві, не впізнати

Саду і городу:

То Покрова – світле свято

Нашого народу.

То Покрова землю вкрила

Щедрими плодами,

Розпростерла ніжні крила,

Стала понад нами.

Учениця:

То – Покрова-захисниця

Людей православних.

То – Богиня-помічниця

Запоріжців славних.

Грає осінь кольорова,

Пахнуть груші, сливи,

Усміхається Покрова

До дітей щасливих. (О. Лупій Свято Покрови)

Учениця:

Дозвольте сьогодні усім побажати 

Багато хороших і сонячних літ. 

Так будьте ж здорові! 

І будьте багаті! 

Хай діти радіють у батьківській хаті! 

Нехай розквітають лани і оселі 

Так будьте ж щасливі і будьте веселі! 

Пісня “ Щоб в нас і в вас все було гаразд”.

Літературно – музична композиція

«Повстанські жінки»

Криштальська Наталія В”ячелавівна – вчитель музичного мистецтва

Педагогічний стаж – 21 рік

Проблема, над якою працює: «Розвиток творчих здібностей дітей»

 (пісня Квітки Цісик  «Журавлі»)

(за сценою читають слова)

Автор.  Українські жінки у задумі осінній

В зажурі дивились в вікно

Життя промайнуло усе те, що було

Неначе картинка в кіно.

(починаються  мультимедійна презентація)

(залишається дочка на сцені , - за сценою слова автора)

Автор. Я розкажу тобі, що часом на моїй душі,

Я знаю, тільки ти  все розумієш.

Я чую, як змиває дощ  без вороття роки,

але для мене ти  не посивієш!

Я знаю кольору якого твої очі,

Мов зимове небо.

Ти  знай, що більшого мені не треба!

Дочка. Війна забрала у мене батька. Пам’ятаю його тільки в той день, як він ішов на фронт. Спіли вишні в саду, і мати дала мені з братом миску, щоб ми нарвали вишень для батька. Я тримала миску, а брат, старший за мене на два роки, зривав їх з дерева. Нарвали тай понесли їх батькові. Потім ми сиділи у нього на колінах. Перед батьком стояла миска з вишнями, але він їх не їв. Він нас  гойдав. У хаті було повно людей і дуже гамірно. З очей матері текли сльози.  Потім усі ми вийшли і йшли великою юрмою аж за село. Там жінки, діти зупинились, а батько пішов далі степовою дорогою  - назавжди.

Я пам’ятаю все, з дитинства до тепер,

І знаю, що мені ти ладен світ віддати

І хочеться, щоб час усі події стер

Я так тебе люблю

Сумую за тобою, тату…

Автор. І щоночі чути, як оплакують велетенські могили лише солов'ї і зозулі, білий квіт садів та цвинтарні бузки, плачуть молоді трави, стогнуть жита, ридма ридають зорі, летять у ніч і гаснуть над спорожнілими хатами.

Такий ріднесенький – дивись,

 Він мов говорить з нами,

 Мій братик рідний, мов живий,

 Ось – ось і вийде.

Сестра. Скільки літ чекаю. З дня у день перечитую твої листи, які залишились в спадок від тебе, мій дорогий братику. Ось один:

(розгортає лист…)

«Добрий день  моя люба сестро, Марусино пишу тобі з надією, що ви отримаєте цього листа. Ми поки що відходимо. Зі мною йдуть хлопці з нашого села – Василь Корній, Микола Лановський,… не сумуйте за мною, я повернусь  - бережи батьків. Не горюйте, не плачте. Цілую вас, твій брат»

Або ж іще один ….

«… Живу добре, тільки голова вже зовсім сивою стала. Одягнений тепло, не мерзну… хороші мої пишіть частіше мені. Це ж війна. Не прогулянка: сьогодні живий завтра – ні. Вітаю вас з Новим роком бажаю провести свята якнайкраще... Дуже скучив за вами. Отримав від Гриші листа, з якого дізнався, що відрізали йому ногу. Заплакав… але чого ж не зробиш заради Батьківщини.»

       Дуже сумую за тобою братику, так мені тебе не вистачає….!!!!

(повстанське танго)

(жінка виходить на сцену ніби танцюючи танго зі своїм чоловіком)

Автор.  Жінка і війна….. на жаль, це два близькі поняття в роки війни….

І сіяли і жали, буряки вирощували, солому скиртували, а й бувало в плуг впрягалися…..

Дружина. У житті я знала не мало гіркоти,

Тягар чоловічий безмовно несла.

І я, так говорять, на мирному фронті була,

Солдатом без фронту, без зброї,

Та вже посивіла моя голова

Поети мене називають – Мадонна,

В народі ж я просто  - повстанська вдова.

Автор. Щоб жар милосердя злоба не згасила,

 Щоб нас не здолали байдужість і гнів,

 Давайте ходити не лиш на могили,

 А в кожну домівку знедолених вдів.

Автор. Бідна жінка буде довіку

Сина свого виглядати,

Не зарадить ніхто тому лиху,

Не побачить його більше мати.

 Крикам і стогонам в душі її бути

Назавжди, допоки жива, 

І тих розлук їй повік не забути,

Бо матір лишилась сама.

Минають роки, а вона пам’ятає,

Хоч посивіла та все ще страждає:

«Сина не має, сина не має,

Синочка більше нема!»

(під пісню «Іди сину пріч од мене» виходить мати і син з різних куліс)

Син. «Розкажіть мені, мамо, про вишні, їх було так багато в саду?»

Мати. «Були, сину, морози невтішні, - а вони кого хочеш зведуть »

Син. «Розкажіть мені, мамо, про зорі, чи такими були і колись?  »

Мати. «А той, синку, хто виріс у горі, не так часто на зорі дививсь»

Син. «Розкажіть мені, мамо, про долю, чи людині підвладна вона? »

Мати. «Наша доля, мій синку, як море, той пливе, хто має човна».

(стає навколішки до матері)

Автор.  Це був звичайний день. Хіба що тільки  сонце світило яскраво-яскраво, і небо було голубе – голубе. А ще ……. Хотілось жити, любити, творити, надіятись і мріяти.

Але раптом все обірвалось  (виходять маршируючи хлопці)

Прощались поспіхом, нашвидку й рушали. Кваплячись неначе навздогін за долею.

(син разом з хлопцями виходить за куліси)

Мати. «Пиши мені синку, пиши…»

Син. «Я повернуся, мамо»

Автор. Але не знав юнак, що ніколи вже йому не повернутись до рідної хати, не побачити уже ні роду свого, ні неба голубого, ні рідної землі….

Мати. Синочку, чуєш як курличуть

У синім небі журавлі?

Вони ж тебе до себе, синку, кличуть.

А ти лежиш в холодній цій землі.

Син (за кулісами ). Я чую, мамо, чую, як співають

Мені над Україною пісні, ти не журись, я крила розпростаю,

І прилечу до тебе уві сні.

Вкраїнським рушником зітру сльозину

І поцілую в сивеє чоло….

Мати. «Ні, мій син живий , він кличе мене…»

Син. (за кулісами) «Мамо, мамо»

Мати. «Почулося, знову почулося»

(всі актори виходять на сцену)

(кожен з акторів говорить по рядку слова)

Ми не дозволим той жах повторити

Хочемо в мирі і щасті ми жити.

Низько в скорботі знамена скидаєм,

Клятві священній навік присягаєм.

Іменем доньки, що батька незнає,

Іменем матері, що сина не має,

Іменем жінки, що овдовіла,

Іменем матері, що посивіла.

Іменем пам’яті з роду, до роду.

Всі. іменем чесним, священним народу.

Автор.  Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.

Заплачте разом, а не наодинці.

Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,

Що мали зватись гордо — українці.

Заплачте! Затужіть! Заголосіть!

Померлі люди стогнуть з тої днини,

Й благають: українці, донесіть

Стражденний біль стражденної країни.

Згадайте нас — бо ми ж колись жили.

Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!

Ми в цій землі житами проросли,

Щоби війни не знали люди вічно.

Свято Стрітення

Тимошик Оксана Іванівна

Педагогічний стаж – 31 років

Стаж на посаді класного керівника – 24 роки

Проблема,  над якою працює «Виховання взаємоповаги та взаємодопомоги в             

                                                       учнівському колективі»

Мета: ознайомити і розширити знання учнів про святкування свята Стрітення в Україні; виховувати любов і бережливе ставлення до природи, повагу до звичаїв свого народу. Розвивати акторські та виконавські здібності учнів.

Хід заняття

Учениця 1.  Як нестримно летить час, ще зовсім недавно ми тішилися новорічними святами, а вже почався відлік лютого – останнього місяця зими. Ще лютує зима хуртовинами, ще стоять морози і лежить сніг, а у повітрі вже пахне весною. Здається, що зима хоче надолужити прогаяний час, а тому й лютує; але дарма, бо вже йде не до Різдва а до Великодня.

Учениця 2.  У народі кажуть: як лютий не лютуй, а на весну брови не хмур. Хоча він своїм характером найпримхливіший місяць, та все ж сонечко повертає на весну, поступово день збільшується. Мудро відмічено у народному прислів’ї : «Лютневий сніг весною пахне».

Учениця 3. У кожного місяця є свої свята. У січні – це Різдво, Василя, Водохреща. Натомість лютий може похвалитися лише одним найбільш церковним святом – Стрітенням Господнім.

Учениця 4.  15 лютого наша свята церква відзначає урочистим Богослужінням одне з найбільших і найшановніших свят – Стрітення Господнє. Відзначають його в пам’ять про те, як Свята Діва Марія з Йосифом принесла до Єрусалимського храму свого Сина Ісуса Христа на 40 день  після його народження.

Учениця 1.  В Єрусалимському храмі жили двоє праведних людей – священик Симеон  і благочестива пророчиця Анна. Вони святим духом були натхненні і сподівалися перед своєю смертю побачити Спасителя. І коли Мати Божа принесла до святині малого Ісуса,  Симеон приступив до немовляти, взяв його  на руки і славлячи Бога сказав: «Нині відпускаєш раба Твого Владико, за словом твоїм, з миром, бо очі мої побачили спасіння Твоє, яке ти уготовив перед лицем всіх людей … »

Учениця 2.  При цій святині жила також благочестива вдова Анна. Коли її чоловік помер вона пішла до святині і понад 60 років служила Богу в пості і молитві. За це Бог наділив її даром пророцтва і дав їй ласку дожити  до тієї хвилини, коли вона побачила Спасителя світу. Всім, кого знала, Анна розголосила, що вже прийшов на світ той, кого багато віків чекали всі народи.

Учениця 3.   У пам’ять про зустріч святого Симеона з Ісусом Христом православна церква і встановила свято Стрітення.

Учениця 4.  Ще на Стрітення святили воду і свічки, які називали громічними. Їх запалювали перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому. Тому це свято в давнину називали «Громниця». Зараз я запалю Стрітенську свічку і ви зможете побачити те, чого вам найбільше хочеться.

Ой, громниця – свічечко! Святая водичечко!

Від біди оберігай наш майбутній урожай!

Дай здоров’я нам усім та достатку в кожен дім!

Свічко – свічечко гори, на діточок укажи!

В щасті – долі щоб жили і здоров’я берегли!

Учениця 1.   На Стрітення посвячували й воду, яка після цього вважалася цілющою. Її набирали у нову невживану посудину і зберігали за образами протягом року. Стрітенською водою батьки благословляли синів на військову службу, на війну; чумаків – у далеку дорогу, й будь – кого, хто вирушав у далекі й небезпечні мандри.

Учениця 2.  У господарстві нею кропили худобу, коли вперше виганяли на пасовище, а пасічники – вулики і бджіл, щоб не заїли чужі комахи. А ще на Стрітення люди уважно стежать за погодою, намагаючись виявити найменші її зміни. З цим пов’язано багато народних прикмет:

(Відповіді учнів)

1.            Якщо на Стрітення сніг зранку, буде врожай ранніх зернових, увечері – пізніх.

2.            Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай і роїння бджіл.

3.            Як на Стрітення тепло й сонячно, то весна буде теплою.

4.            Як цього дня мороз і похмура погода, буде весна пізня.

5.            Якщо на Стрітення зі стріх капає, весна буде рання і суха, якщо не капає – весна затягнеться.

6.            Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то не чекайте вже стужі.

7.            Як на Стрітення відлига, то  ще довго буде зима.

Легенда про ряст

Ведуча 2. Про свято Стрітення існує безліч інших вірувань, прикмет, легенд.

Ведуча 1. Чи знаєте ви про обряд з рястом? Ні? Тоді послухайте…

Дівчина 1. Мені моя бабуся розповідала, що на Стрітення, коли починає на землю опускатися ніч, хлопці та дівчата виймали із запічків ряст і топтали його босоніж, промовляючи:

Топчу, топчу ряст, ряст.

Бог здоров’я дасть, дасть.

І ще буду топтати,

Щоб на той рік діждати!

Обряд топтати ряст означав, що протягом року людина не буде хворіти.

Учениця 3 .  А зараз ми з вами подивимось що відбувається в царстві звірів і квітів, що заснули на зиму.

Ведмідь

Гу-гу-гу, щось довго це триває,

Холодний вихор завіває,

Зимі не видно ще кінця –

Хотів би вже збудитись я.

Їжак

Це правда досить сну,

І я вже мрію про весну.

Фіалка

Що клопіт вам це й я признаю,

Та важко і в підземнім краю.

Всім нам беззахисним квіткам.

Як довго стужа потриває,

Коріння нам позамерзає.

То на весні ми не зійдемо,

Від стужі марно пропадемо.

Лисичка

Мороз прислав мене сюди

Й велів усім переказати,

Що довго будете ви спати.

Бо каже він і кажуть люди,

Що ніби вже весни не буде!

Що від тепер зима з снігами

Вже пануватиме над нами.

Посланець весни

Не тратьте віри, ні надії!

Лягайте і відпочивайте,

Весни ясної дожидайте!

Я вже подбав, сніги упали

І землю всю поприкривали,

Щоб вас мороз не досягнув,

Весну просив я – не забув,

Щоб цього року не барилась,

Щоб вас будити поспішилась!

Учениця 4 .  Про символічну зустріч зими і весни є багато розповідей сповнених народної дотепності й гумору. Одну з них пропонуємо вашій увазі.

Вранці на околицю села приїхала Весна, а на зустріч виходить стара бабуся Зима. Ще не побачивши своєї сестриці весни ходить розглядаючи свої володіння, промовляє:

Зима: війте голубчики мої вітри, круті хурделиці, війте метелиці, сильніше скувайте землю морози…

Та тут їй назустріч іде дівчина.

Дівчина 3.  Добридень, Зимонько!

Зима. Та який же він добрий, коли сьогодні сонце так гріє. А ти чому тут ходиш сама, й до мене вітаєшся. Не боїшся, що я тебе замету, заморожу?

Дівчина 3. А сьогодні мені вас вже нічого боятися.

Зима. Як це? Ти не боїшся мене зими?

Весна. А чого їй боятися коли я вже прийшла!

Дівчина 3. Ой весна, весна. Ми так тебе чекали, кожен день рахували. Побіжу я додому сестрам розкажу, що незабаром заквітчаємося у свіжі, перші весняні квіти. Бо вже прийшла весна із зимою змагатись за панування над землею!!!

Зима. Щось ти швидко прийшла сестрице!

Весна. Я вчасно. Сьогодні ж Стрітення! Час тобі царювати над землею передати мені.

Зима. Та ще твоєму царюванню час не настав.

Весна. Та поглянь на себе, Зимонько! Яка вже з тебе цариця з порожньою торбою? Все, що я напрацювала, ти з’їла і випила.

Зима. А от і не все! Не все! ( знімає торбину, трусить нею. Сиплються крихти та миші випадають крізь дірки)

Весна. Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють, а у тебе тиснуться по закутках та ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а у тебе люди трусяться від холоду і вмирають від голоду.

Зима. У мене люди не трусяться, я всіх одягаю у кожухи.

Весна. А я – царівна – куди ступаю, сонце сяє, все навколо оживає! А ще пробуджую від сну я нашу землю чарівну!

Зима. Я так просто не віддам тобі панування над землею. Давай позмагаємося? Ти зробиш щось гарне і я. Чиє творіння буде гарнішим той і буде далі царювати.

(Зима створила чудову сніжинку, а Весна прекрасну, духмяну квітку, дивовижно гарного кольору)

Учениця 1

Утікай, утікай біла зимонько,

Вже нема, вже нема в тебе силоньки!

Йде весна, йде весна – чарівниченька,

Потемніє, почорніє твоє личенько!

Учениця 2

Зимонько,  Веснонько, не сваріться. Ви обидві хороші, приносите радість дітям своїми іграми та розвагами. Але ти, Зимонько, втомилася і треба тобі відпочити, щоб Весні дорогу звільнити.

Зима. Хоч тяжко і журно мені, тобі передаю я панування над землею (дає ключі) Повсюди, сестрице, встигай ти, як я. а я піду спочину, щоб наступного року прийти з новими силами.

Весна. (бере ключі).

Піду я далі лугами й лісами!

Встелю землю килимами!

Я теплом людей зігрію,

І здоров’я всім навію

Рідним словом, щоб зростали,

Щоб звичаї пам’ятали!

Ведуча 2. Отже далі буде правити Весна. Та так сталося тільки у цій легенді. А в народі вважають, що хто переможе під час двобою той і буде правити далі.

Ведуча 2. У нас в Україні з давніх – давен люди, готуючи зустрічати весну, випікали з тіста жайворонків і роздавали їх дітям, щоб росли здорові і щасливі. Вважали, що саме ці птахи на своїх крилах приносять її з далекого краю, проганяли люту зиму. Старі люди розповідали, що ця пташка народилася із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонечком і своїм дзвінким голосочком сповіщає про те, що прийшла весна.

Мабуть, вам цікаво дуже,

Хто є хлопчики оці?

Познайомтесь, любі друзі,

Це – весняні місяці.

БЕРЕЗЕНЬ

Звуть всі Березнем мене.

Лише зимонька мине,

Тепле сонце викликаю,

Хай земленьку зігріває.

А берізкам білокорим

Навіваю сни чудові,

Щоб діточкам сік давали,

Справно їх оздоровляли.

КВІТЕНЬ

Я зовусь в народі Квітнем,

Бо в мій час найперші квіти

Бачать люди на землі.

Це і проліски малі,

І пахуча сон – трава,

І фіалочка мала

Ряст, що килимок зацвів.

І «ліхтарик» - горицвіт.

ТРАВЕНЬ

Я – ясний і теплий Травень,

Одягаю землю в трави,

А сади в рожевий цвіт,

Щоб казковим був наш світ.

Я дарую вам тюльпани,

Що розквітли полум’яно,

Ніжність їхніх пелюсток,

І півонію, й бузок.

ВЕСНА

Так, синочки – місяці,

Ви, звичайно, молодці.

Тож скажіть нам, любі діти,

Чим зібрались нас зустріти?

Учениця 3

Любий Березень і Квітень,

Мила Весно, теплий Травень,

Заспівають наші діти,

Гарну пісню привітальну.

(Виконання пісні «Веснянка»)

Учениця 4

Добігає кінця наше свято,

Прощаватись настав уже час.

До побачення! Будьте багаті!

Хай Господь береже усіх вас!

Свято «Наша мова - калинова»

Гонтарик Євгенія Ярославівна 

Педагогічний стаж – 32 роки

Стаж на посаді класного керівника – 25 років

Проблема, над якою працює «Виховання рис характеру на основі загальнолюдських

                                                       норм гуманістичної моралі»

Звучить пісня «Моя Україно»

На сцену під музику виходять діти, рухаючи у танці

На середину сцени виходять дівчинка з хлопчиком з хлібом-сіллю, кланяються.

Дівчинка:    Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя – доля буде!

Не на день і не на рік

А на довгий – довгий вік

Хлопець:    Гостей дорогих ми вітаємо щиро.

                    Стрічаємо хлібом, любов’ю  і миром.

Дівчинка: Хлібом – сіллю всіх вас вітаєм

І здоров’я всім вам бажаєм

Під веселий рідний спів, посилаєм вам уклін

(Дівчинка під музику з хлопцем вручає хліб гостям)

Вчитель:   Шановні гості! Запрошуємо вас на хліб та сіль.

На слово щире, на свято української мови!

Пісня «Мово рідна, ти радість моя!»

1-й ведучий.

Запрошуємо вас

У найправдивішу казку,

До неї відкриється

Вхід через мить.

2-й ведучий.

Із серцем відкритим,

З обличчям без маски

У світ цей чарівний

Сміливо ступіть.

3-й ведучий.

Тут мешканці будуть

До нас всі гостинні.

Тож швидше в відчинені

Двері іди.

4-й ведучий.

Господарка казки –

Красуня чудова –

Вийшла вітати

Гостей дорогих.

Учень: А хто ж вона?

(Заходить дівчинка у вишитій сорочці та віночку на голові)

Дівчинка.

Я – наука непроста, хоча і цікава,

В королівстві я живу слова і забави.

І в свою майстерню мовну,

Доки ви зі мною,

Мовних скарбів пребагато

Візьмете з собою.

В подорож усіх вас кличу

До складних завдань.

Тож не зрадьте, любі діти,

Моїх сподівань.

Хто ще думає, міркує, можу підказати:

Поскладайте літери ви швидко

На моєму платті.

Ну, нарешті, здогадались, хто я?

Звать мене, звичайно, …

Діти. Українська Мова!

Мова:А чи знаєте ви, мої любі, що таке мова?

            Коли і як виникла українська мова?

Учень: Кожному у дар Божий дана мова. Всі живі створіння на землі

             спілкуються між собою: одні – мовою жестів, інші – мовою звуків.

Учень: Лише нам, людям, найдосконалішим із мешканців Землі, було

              подаровано можливість спілкуватися за допомогою мови. Саме завдяки

              їй ми можемо порозумітися. Переказати свої почуття.

Учень: Наша рідна – українська мова. Вона ніби безмежний океан, мелодійна,

              як пісня солов’їна. Прекрасна і барвиста, наче дощова веселка.

Учень: Не можна ходити по різній землі, не зачаровуватись рідною мовою.

              Саме тому 21 лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови.

Учень: Рідна мова дорога людині, як саме життя – говорить народна мудрість. І

              це так. Адже без мови не може існувати жоден народ та його культура.

Учень: А що таке мова? В народі говорять; що слово до слова – зло життя

              мова.

Д. Павлечко «Рідна мова»

Учень:     Спитай себе, дитино, хто ти є

І в серці обізветься рідна мова

І в голосі яснім ім’я твоє

Проляє, наче зірка світанкова

Учень2:      З родинного гнізда, немов пташка,

Ти полетиш, де світу далечінь,

Та в рідній мові буде вже душа,

І вся твоя дорога, вся Вітчизна.

Учень 3:     У просторах, яким немає меж,

Не згубишся, як на вітрах полова

Моря перепливши і не впадеш,

Допоки буде в серці рідна мова.

Пісня: «Мова солов’їна»

Вчитель: Діти, мова – це один із найважливіших скарбів, які людина створила за свою історію.

Уявіть собі на мить, що на землі нема мови. Якою була б земля? Якими були б ми?

Учень: Я думаю, що це була б дуже сумна і похмура картина. Стіною стояли б непрохідні ліси, а в них хижі звірі, гадюки, сови.

Учень: З давніх-давен люди говорили:

Мова – надбання предків. Наше багатство, державна перлина.

Учень: Хто своєї мови цурається. Той сам себе стидається.

Учень: Так. Усе це правильно. Але я думаю, що треба звернутись трішечки до історії. Бо яка ж то розповідь без історії.

Учень: Мова первісних людей була дуже бідною. Вона складалася з небагатьох слів. Та минули століття, змінювалися люди, вдосконалювались мови. А далі сталася велика подія: люди винайшли письмо.

Учень: Коли у школах не було ні зошитів, ні книжок, учням доводилося зі слів учителя все запам’ятовувати. Вони завчали не легкі вірші, а складені як вірш важливі правила, довгі рецепти. Тому винахід письма полегшив навчання.

Учень: Наше слов’янське письмо пройшло довгий шлях.  Поклав початок цьому один дуже давній народ – фінікійці, які жили за 30 століть до нас. На нашу землю ця азбука прийшла 1000 років тому. Весь час змінюючись.

Сценка азбуки

Пісня «Азбуки»

Сценка «Книга»

Учень: Українською мовою розмовляють приблизно 45 міліонів чоловік. Наша мова належить до високорозвинених мов світу.

Учень: багато зробили для вдосконалення нашої мови представники народу – письменники, вчені.

Учень: Особливе почесне місце належить Т. Шевченку, який обробив, відшліфував і показав світові дорогоцінне каміння – мову простого, пригнобленого тоді народу України.  Саме він став першим, хто вивів у світ українську мову.

Учень:        Ну щоб здавалося слова…

Слова та голос – більш нічого

А серце б’ється ожива

Як їх почує.

Пісня «Зацвіла в долині».

Учень: Вірна дочка нашого народу Леся Українка, тяжко хвора дівчинка, єдину надію покладала на рідне слово.

Учень:        Слово, моя ти єдиная зброє,

Ми не повинні загинуть обоє!

Може в руках невідомих братів

Станеш ти кращим мечем для катів…

Учень: Панас Мирний писав: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє довге життя і свої сподівання, розум і досвід.

Учень: Ми дуже раді, що отримали у спадок сучасну літературну мову – багату, розвинену.

Вчитель: Дуже гарно звучить українське слово у прислів’ях і приказках. (Слово не стріла, а ранить глибше)

Вчитель: Ось послухайте: і скажіть як ви їх розумієте.

Більше роби – менше говори.

Слово не стріла, а ранить глибше

Добре! Молодці!

Учень: Мовою можна висловити все: від найскладніших і найповніших наукових відкритів, до найвеселіших віршів і пісень Саме такою мовою написана «Клятва»

Володимир Лучук  «Клятва»

Учень: Мова кожного народу

Неповторна і – своя,

В ній гримлять громи в негоду,

В тиші – трелі солов’я.

На своїй природній мові

І поточки гомонять,

Зелен – клени у діброви

По-кленовому шумлять.

Учень: Солов’їну, барвінкову,

Колосисту – на віки –

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас, -

Бо ж єдина – так, як мати –

Мова в кожного із нас.

Пісня

Мова: Діти, а чи вмієте ви, відгадувати загадки? (так) Слухайте загадку. (про Батьківщину)

(- Що таке Батьківщина?)

(звучить музика)

1-й учень. Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ми народилися, де вперше побачили світ.

2-й учень. Україна – чарівна сторона. Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою   любов до краю, де народилися й живуть.

3-й учень.

Україна моя починається

Там, де доля моя усміхається.

І як небо, як даль солов’їна,

Не кінчається Україна.

4-й учень.

Українська пробатьківська мово,

До зірок через терни ідеш.

Рідна мово моя пелюсткова,

Ти у серці народу живеш!

5-й учень.

Мелодійна моя, промениста,

Як земля, твій багатий словник,

Українська мово пречиста,

Ти ж у серці народу навік!

1-й учень. Мово! Пресвята Богородице мого народу!

2-й учень. Мово! Мудра берегине, що не дає згаснути земному вогнищу роду нашого і тримає народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

3-й учень. Мово! Велична молитва у своїй нероздільній трійці.

 4-й учень. Бо єси ти і Бог-любов, і Бог-віра, і Бог-надія!

1-й учень. Мово наша! Твої джерела б’ють десь від магми, тому ти й вогненна така. А вночі купаються в тобі ясні зорі, тому ти й ласкава така.

Музичний фон. Читці залишають сцену. На сцену виходять інші.

Ведуча. Ми не завжди пам’ятаємо про те, яке багатство є в кожного з нас, не завжди помічаємо, не завжди цінуємо. Це наша мова. Вона нам рідна, як мати і батько, як земля, на якій ми зростаємо. Це мова зрозуміла і рідна всім нам. І без неї немає нашого народу.

 1-й учень.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічну, живу і нову

І мову її солов’їну.

2-й учень.

Мати, мова, Батьківщина –

Ось і вся моя родина.

Батьківщина, мати, мова –

Три цілющих вічних слова.

Батьківщина, мова, мати –

Нас повік не роз’єднати.

Музика. Дівчата вносять рушники.

Ведуча. Від сивої давнини і до наших днів у радості й горі з нами український рушник. Він невід’ємна частина нашої культури.

2-й учень. На ньому вишита доля нашого славного народу. Рушник супроводжував людину все життя від самого народження, саме слово «рушник» походить від слова «рушати».

2-й учень. Коли син вирушав у далеку дорогу, мати дарувала йому рушник як оберег від лиха, і казала: «Рушай щасливо, нехай благословить тебе Бог».

3-й учень. Вишиті рушники здавна були невід’ємною частиною родинних свят і обрядів: на родинах, на хрестинах, на весіллі. І недаремно наш народ склав такі прислів’я: «Хата без рушника, що родина без дітей», «Рушник на гілочку – хата у віночку».

Рушник можна порівняти з українською піснею.

Пісня «Рушник»

Ведуча. Про українську мову  кажуть «слово калинове». Калина – це символ краси та дівочої вроди, символ нашої України.

1-й учень.

Із слова починається людина.

«Моя ласкава, мамина, єдина», -

Щебече соловейко на весь світ.

Учень

Бентежна, тополина, калинова,

Не випита, не вибрана до дна –

Це наша українська рідна мова

Немов бандури вічної струна.

Учень

Ми – українці – велика родина,

Мова і пісня у нас солов’їна.

Квітне в садочках червона калина.

Рідна земля дня нас всіх – Україна.

Звучить пісня С. Ротару «Одна калина». Дівчата танцюють

Вчитель. Завдяки мові ми маємо ще один національний дар – українську народну пісню.

Вчитель: Народна пісня – вона, як сльоза, очищує душу. В ній живе наша прекрасна Україна.

Учень: Дякуючи пісня, ми можемо висловити свої почуття, радість, смуток, любов і гнів.

«Спортивна стежина»

Учень:        У яких би фарбах небо не світилось,

Збережи кровинку рідного тепла.

Тільки б вічні зорі в криниці дивились,

Тільки б наша пісня нас пережила.

Учень: Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісня.

Учень: Рідна мова! Рідна мова!

Що в єдине нас злива:

Перше материнське слово,

Перша пісня колискова.

Учень:        Колисанка… Що за слова!

Як звучить воно чудово,

Особливо з уст матусі.

Я до неї пригорнуся

І в дитинство повернуся.

Завжди колискові пісні для своїх дітей, онуків співають матусі, бабусі. Сьогодні наші дівчатка виконають пісню для бабусь.

Пісня колискова «Сни солодкі, кольорові» (виконують дівчата)

Учень: Сьогодні свято рідної мови! А воно має бути радісним, веселим.

Учень: Український народ любить жартувати.

Якою б замученою не була людина, але почувши дотепний жарт – усміхається.

Пожартуємо і ми!

Сценка «На уроці»

Вчитель. Яке завдання в  нас було?

Петров. Позначити число в іменниках «штани» «весна». Чи однини, чи

               множина.

Вчитель. То ти вже виконав чи ні?

Петров.

«Весна» - це, ясно, в однині.

От зі «штанами» щось не те…

Завдання дуже непросте.

Вчитель.

І чим же, поясни мені,

Оті штани такі складні?

Петров.

У чому складність? Бо штани

До половини  - однина,

А трохи нижче – множина.

Смішинка

Жінка запитує хлопчика:

Сам ходиш до школи

Ні, мене посилають.

Вчитель: Цікаві жарти зі шкільного життя розповість нам тато нашого учня. …

Вчитель: Цікаві жарти розповість нам мама нашої учениці…

Пісня «Мово українська, мово моя мила»

Ведучий: А зараз послухайте дивну казку.

Ведуча: Одного разу частини мови – діти однієї матері – пов’язали суперечку. Вони ніяк не могли з’ясувати, хто з них найважливіший.

Іменник: Скажіть, хто приносить найбільше користі нашій матері Мові? Без мене ніхто не мав би імені. Я даю назви всім істотам, предметам, яких одягаю у свої 7 відмінків. У реченні можу виступати будь-яким членом…

Ведуча: Тут його перебив Прикметник.

Прикметник: Ой Іменнику! Я маю таке саме право. І здається, без моєї прикмети ти не був би такий гарний і зрозумілий.

Ведучий: Не витримало й дієслово.

Дієслово: То все байки! Ви ледарі! Без мене ви тільки байдики б’єте, лежите на місці! Я є тим механізмом, що вас усіх запускаю в дію. Хто знає, чи була б нині написана історія, коли б не мій минулий час.

 Числівник: Сидіть тихо! Без мене ви не дізнаєтесь, в якому році ви народилися, скільки років живете. Ану спробуйте в крамниці купити бубликів чи цукерок без мене!

Займенник: Не тільки ви, а й я маю відмінки, роди і числа. Але скажіть меті, хто вас замінює, коли вас іноді немає в реченні?

Ведуча: Почувши суперечку між дітьми, до хати увійшла їх рідна мати – Мова.

Мова: Не сваріться, мої любі діти. Кожен з вас мені потрібний і важливий. Коли б не ви мої соколята не була б я така гарна.

Мова: І мила людям у піснях, розмові і письмі. Хай від нині панують між вами дружба і злагода.

Іменник: У дружбі й злагоді будемо здорові й щастя дамо нашій матері – Мові!

Мова:         От і добре що ви все зрозуміли.

Хочу до вас я звернутися, дітки.

Можна людині без мови прожити.

Можна людині без мови прожити.

Можна без пісні, без загадки й казки?

Хто відповість? Поміркуйте, будь-ласка!

Учень:       Як же людині без казки і слова.

Без задушевної пісня й розмови?

Думаю я, що таке неможливо

Мова людини – це – щастя – це-диво!

Учень: Як же без тебе не уявляю!

   Я щохвилини про  щось тай питаю!

  А коли ми тебе не будемо знати,

  Як же ми зможемо світ пізнати?

Вчитель: А тепер ми перевіримо знання з рідної мови

Вчитель: А чи добре ви знаєте українську мову? (так)

Скільки букв в українській абетці (33)

Назвіть чарівні слова

Скільки голосних звуків в українській мові? (6)

Скількома буквами вони позначаються? (10)

Які звуки називаються приголосними дзвінкими?

Які звуки називаються приголосними глухими?

Скільки складів у слові листочки? (3)

З якої букви починаємо писати речення?

Загадки для батьків

Український народний танець (Гопак)

Справжнє ім’я Лесі Українки (Лариса Петрівна Копоч)

Як називається збірник віршів Шевченка? (Кобзар)

Як дерево називається влітку в білий пух одягається? (тополе)

Скласти вірш.

Зараз всі разом і учні і батьки будемо в ролі поетів, складатимемо вірш.

Щоб розумним й мудрим стати,

Треба рідну мову….(знати)

А щоб вміти говорити,

Треба рідну мову….. (вчити)

Знає кожен з нас чудово –

Не прожити нам без …. (мови)

Рідна мова пелюсткова,

Мудра, світла, ….(світанкова)

І дзвенить щодня і в свято,

Бо вона таки….(багата)

Чарівна і калинова

Наша мова …. (веселкова)

В ній слова такі чудові

Хліб і сіль на …. (рушникові)

Спогад світом  хай лунає

Хай ніхто не …(забуває)

Пісня:

1-й учень

Ми – українці – велика родина,

Мова і пісня у нас солов’їна,

Квітне в садочках червона калина,

Рідна земля для нас всіх – Україна!

2-й учень

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово.

У барвінки зодягайся, українське слово.

Ведуча.

О місячне сяйво, і спів солов’я,

Півонії, мальви, жоржини,

Моря діамантів – це мова моя,

Це мова моєї Вкраїни.

Ведучий.

Я звуки твої люблю, -

Неначе очі дитини –

О, мово чудова!

Хто любить її –

Той любить свою Україну.

Ведуча.

Її незміряну, багату,

Дзвінку і ніжну, і завзяту,

Як день сьогоднішній чудовий,

Люблю, люблю вкраїнську мову.

Ведучий

Все, що в серці мали,

Вам подарували.

Світлу мрію й казку,

Нашу пісню й ласку,

Щебет солов’їний,

Звичаї Вкраїни.

3-й учень

Вже скінчилось наше свято,

І прощатись нам пора.

Ми бажаємо вам люди,

Щастя, миру і добра!

Вчитель: Свято закінчилось. Мине час, ви станете дорослими. Нам дуже хочеться, щоб ви зросли в ріднім краї, де постійно звучатиме рідне слово. Ніколи не цурайтесь української мови!

Вчитель: Ми дуже щасливі, що свято сьогоднішнє посіяло у ваші серця ще одну краплинку любові до рідної землі, до української мови.

Пісня: І вас і в нас хай буде гаразд.

Свято «Малим про Тараса»

Кіселик Галина Омелянівна

Педагогічний стаж – 35 років

Стаж на посаді класного керівника – 34 роки

Проблема, над якою працює «Згуртування учнівського колективу»

Мета. Розширити знання учнів про життя і творчість Т.Г.Шевченка; сприяти вихованню національної самосвідомості учнів; формувати у дітей уміння працювати в команді; розвивати здатність до взаємодії; формувати громадянську і загальнокультурну компетентності, бажання читати твори Т.Шевченка; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати творчі здібності дітей, музичний слух, почуття ритму; виховувати любов до національної культури, прагнення бути справжніми українцями; виховувати почуття гордості за Україну, за її національного генія – Тараса Григоровича Шевченка.

/Біля імпровізованої хати сидить батько, мати, дитина./

Дитина (звертається до батьків)

Любий тату, милий тату!

 Ти скажи, навіщо хату

 Рушниками ми прибрали,

Ніби в свято великоднє?

 День який у нас сьогодні,

 Що квіток отак багато?

      Батько                            Так, у нас сьогодні свято!

      Дитина (до матері)       Мамо, що ж за свято нині?

      Мати                               Та Тарасове, дитино!

   Знай, колись, моє серденько,

 Був у нас Тарас Шевченко.

     Дитина                             Хто ж він був нам, люба ненько?

     Мати:Наймиліша всім людина

       І найкращая перлина,

      Яку має Україна,

      Наша рідная країна.

      Щовесни, коли тануть сніги

      І на рясті просяє веселка,

      Повні сил и живої снаги

      Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.

Вчитель:

Шевченківський край… Земля безсмертного Тараса… Так на Україні називають сучасну Черкащину. Тут в селі Морлиці в родині селянина-кріпака народився Т.Г.Шевченко. Великий український поет і художник.

                                               «Зоря»

Ой сходила зоря, зоря ясная

Над Вкраїною, понад селами.

 Із-за синього моря теплого,

Із-за гір-могил самим Дніпром.

Подивилась зоря на гай, лани,

На людей сільських, покріпачених,

Покріпачених та пригноблених,

Панською кривдою та й обплутаних.

Зажурилася зоря, засмутилася

Ясним личеньком потемнилася

Попросилася у хату бідную

Засвітила у віконечко.

А в хатинці тій народився син

І всміхнувся він на зорій ясній тій,

Що провідала, привіталась

Та й убожества не злякалась.

І промовила зоря з ласкою

Хай Тарас син азивається

Щоб життя в нього було піснею,

Вічною, вільною, людям- сонечко.

Вчитель:

Тарасик ріс надзвичайно допитливим і розумним хлопчиком. Все цікавило малого Тарасика. Чому і як ростуть  дерева, звідки птахи прилітають, де сходить сонце, куди воно ховається ввечері і чи, може, там , за обрієм, є такі ‘залізні стовпи’ , що підпирають небо… За горою,певно, як іти шляхом, так можна й до тих стовпів добратись. Обходив Тарас малими босими ніжками навколишні стежки, дороги, яри і степові могили. Мріяв бачити і далекі землі. От і йшов шукати ‘залізні стровпи’ ,

мандрував, доки сонце за гору не сховалось… А в сім’ї бідкалися: де ж той Тарас, чому його нема до вечері?.

«Садок вишневий коло хати …»

Вчитель:

Тарас дуже любив своє рідне село. Свою стареньку хатину, криту соломою, великий сад коло хати, а в долині, за садом тихий дзюркотливий струмок.

«Тече вода з-під явора»

Пісня « Зацвіла в долині»

Вчитель:

Тарас дуже любив українську природу. Все, що тішило йому душу, що боліло йому, він відображав у своїх перших малюнках, а згодом - у віршах. Часто ховався малий Тарас в бур’янах і малював.

«Дивлюся, аж світає»

Пісня « Зоре, моя вечірняя»

Вчитель :

Тарас Шевченко відтворював не лише картини природи, а перш за все – тяжке життя селян. Він особливо прихильно ставився до дитини – сироти ... Бо й сам зазнав цієї гіркої долі.

Важко жилося бідним людям. Всі вони ходили на панщину і дітей з собою брали, тяжко працювали, часто хворіли, помирали. А діти зіставались сиротами…

Тарас Шевченко завжди страждав, коли бачив поневірянням самотніх дітлахів і хотів, щоб вони мали хоч трошки щастя. А для цього потрібно було тепле, привітне слово з боку дорослих. Саме й присвячено вірш

    «На Великдень, на соломі»

Вчитель:

Багато горя і злигоднів зазнав Тарас. Мама часто хворіла і коли Тарасові було 9 років – померла. Після матері матері залишився тато і ще 5 сестричок і братів. Не було кому доглядати за дітьми. Батько одружився в друге з удовою, яка мала своїх дітей. Особливо ненавиділа Тараса. З болем згадує поет роки свого дитинства.

Там матір добрую мою,

Ще молодую — у могилу

Нужда та праця положила.

Вчитель:

Коли Тарасові минуло 11 літ, він втратив свою останню опору - батька. Коли батько помирав, то казав пророчі слова: ‘Тарс буде неабиякою людино – або вийде з нього щось дуже добре, або велике ледащо… ’

Сценка

Оксана: Чом же плачеш ти? Ох, дурненький Тарасе, давай я сльози витру. Не сумуй, Тарасику, адже, кажуть, найкраще від усіх ти читаєш, найкраще за всіх ти співаєш, ще й, кажуть малюєш. От виростеш і будеш малярем.Еге ж?

Тарасик: Еге ж, малярем.

Оксана: І розмалюєш нашу хату?

Тарасик: Еге ж. А всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здатний. ;;Ні, я не ледащо! Я буду, буду таки малярем!

Оксана: Авжеж, будеш! А що ти ледащо, то правда. Дивись, де твої ягнята! Ой, бідні ягняточка, що чабан у них такий - вони ж питочки хочуть!

Вчитель:

Як тільки поховали батька, зібрав Тарас речі у свою торбинку каламар, перо та крейду і пішов по шляхах шукати собі долю. І почала доля його гнати, як мачуха…

                                        «Давно те діялось»

Вчитель:

Був Тарас і пастухом, і погоничем, і ким він тільки  не був, і чого тільки не робив! Але ж йому хотілося бути малярем! Все, що бачив, хотілось змалювати. І ось дали Тараса служити козачком до пана Енгельгарда. Там і виявилось великий талант Шевченка. Захоплення малювання дорого коштувало Тарасові. Він був змушений займатись улюбленою справою таємно від пана. Коли пан бачив, що тарас малює., то його улюбленою, то його жорстоко карали. Але ніяка кара не могла його зламати. Поміщик Енгельгард бачив,що з природного дару         Шевченка можна мати велику вигоду, мати власного художника, і тому віддав Тараса вчитися малярству в Петербурзі. Там Шевченко вчився малювати у найкращих художників того часу.

(Демонстрація картин )

Вчитель:

Тарас Шевченко дуже любив, наш народ, рідну землю, хотів кращого життя для українських людей та й усіх людей світу. Тому боровся проти царя й панів. Через декілька років Шевченка заарештували і вислали з України. Але й там він малював і писав вірші.

                                                Пісня про Тараса

Вчитель:

Тарас Григорович Шевченко мав красивий голо, знав багато народних пісень і дуже гарно співав. І сам грав на скрипці і кобзі. А ви знаєте як називаються люди, які грали на кобзі?

Так називається книжка Т.Г.Шевченка ‘Кобзар’, де зібрано дуже багато віршів поета. У кожного з вам в дома, напевно, є така книжка.

-А зараз ми послухаємо пісню про кобзаря.

                                 Пісня «На розпутті кобзар сидить»

Вчитель:Шевченко писав правдиво, щиро, чесно. Він був справжнім співцем нашої знедоленої України. Його думи, його пісні ніколи не забуде український народ. І в нашому місті люди вшановують пам’ять Кобзару. У нас є вулиця, яка носить ім’я Шевченка, є пам’ятник Шевченку.

                                    Шевченко заповів…

Як і заповів поет, його поховано над Дніпром, на високій горі, яку в народі називають Тарасовою.

Вірш «На могилі Т.Г.Шевченка»

Шевченко дивиться на нас

З гори Чернечої, з  могили.

У нашій країні, в радісні дні

Шевченкова пісня живе на землі.

                                    У спільному колі,

                                    У вільній сім’ї

                                   Ми славу тобі співаєм,

                                   Кобзарю, тобі.

                                   Здійснили мрії:

                                   Щаслива є мати

                                   І син на землі,

                                   І пам'ять народу,

                                   І шана тобі.

Ми тебе не забудем, Тарасе!

9 березня 1861 року Шевченку минуло 47 років. Привітати поета, який лежав тяжко хворий, прийшли друзі. А 10 березня перестало битися серце великого українського Кобзаря. Тіло Т.Шевченка було перевезено в Канів і поховано на Чернечій горі. Так заповідав великий поет.

 (На картках слова під номерами, діти стають по-порядку, одна дитина читає)

Т.Шевченко залишив нам заповіт: «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».

Учениця.    Я, маленька українка,

Дев’ять років маю,

Про Тараса Шевченка

Вже багато знаю.

Він – дитя з-під стріхи,

Він – в подертій свиті,

Він здобув нам славу,

Як ніхто на світі.

А та наша слава

Не вмре,та не загине.

Наш Тарас Шевченко –

Сонце України.

(Звучить пісня «Бандуристе,  орле сизий»)

Вчитель:  Щиро любив Т.Шевченко рідну землю, природу України. Давайте сплетемо віночок пам’яті для Т.Г.Шевченка.

Вінок пам’яті Т.Г.Шевченку

(Учні заготовляють каркас-коло з листочками, квітами.  Прив’язують стрічки.)

Вчитель:Діти,  покладіть руки долонькою догори, усі інші подякуйте їм, приклавши свої долоні до їхньої.

 А тепер підведемо підсумок нашої плідної праці.  Користуючись наведеними зразками, висловіть свою думку:

Мені цікаво було дізнатися про… …Т.Г.Шевченка.

Я обов’язково прочитаю в додатковій літературі  про……

Батькам удома розповім про……

Хочу вивчити….

А де ж ви можете використати те, про що сьогодні дізналися?

На закінчення свята в пам'ять невмирущого Кобзаря послухаємо запис пісні

«Реве та стогне Дніпр широкий».

Літературно - музична композиція

«Книга  життя»( частина  1 )

Шукатка Лідія Михайлівна

Педагогічний стаж – 38 років

Стаж на посаді класного керівника – 10 років

Проблема, над якою працює «Виховання компетентної особистості свідомого

                                                     громадянина держави»

Святково прибраний зал.  Зліва на сцені  екран.

Хто зігрітий  любов’ю  до людей. 

Звучить музика. Відкривається  сцена . Виходять ведучі,троє молодших  школярів.

     Учень  1.      Уклін тобі ,Тарасе ,Великий наш пророче ,

               Для тебе вірно  б’ється серденько дівоче.

      Учень 2.       Ось тут перед тобою ми – українські діти

                Святочно прирікаєм сповняти заповіти.

     Учень  3.       У росяні вінки заплетені суцвіття

               До ніг Тобі   ,Кобзарю , кладемо.

                Ми чуємо  Тебе ,Тарасе ,крізь століття ,

               Тебе своїм сучасником  звемо.

  Учень  1.  Є безсмертя зоря і слова є пророчі,

              Їх вогонь не палить , не зігне бурелом ,

             Супроводять мене скрізь Шевченкові  очі ,

             Що палають , як цвіт ,під високим чолом.

  Учень 2. Вони кличуть людей стати гордо на чати ,

  Рідну землю і рід берегти від іржі

  І за правду  святу невідступно стояти ,

  Подолавши і ляк , і сумні  міражі.

Звучить музика.  Танець  ДОЛІ.

( виносять книгу життя )

Голос з-за сцени:    А хто ж ти така ?

Доля  :       Я  - Доля  .

Голос з-за сцени:  Чия ж ти, Доле ? Чию зірку ти запалила на небі ?

Доля :  Засіяла на небі незвичайна зоря ,яка освітить шлях усім  скривдженим і знедоленим  .

              Народився син України.

( Доля відкриває 1 сторінку  книги  )

Звучить  мелодія … ( Інсценізація  1 )

( Заходить  жінка , одягнена в селянський одяг , несе запалену свічку , ставить її на столик біля портрета Шевченка. До неї підходить хлопчик)

Хлопчик:    Матусю ,а правда ,що небо на залізних стовпах тримається?

Мати: Так , синку , правда.      (Жінка  сідає на лаву ,хлопчик біля неї , кладе голову на коліна  матері. Вона наспівує )

Хлопчик: А чому так багато зірок на небі?

Мати : Це коли людина на світ приходить ,Бог свічку запалює ,і горить та свічка, аж поки людина не помре .А як помре ,свічка гасне,зірочка падає. Бачив ?

Хлопчик: Бачив ,матусю ,бачив .Матусенько , а чому одні зірочки  ясні, великі , а інші  ледь  видно ?

Мати:  Бо коли людина зла ,заздрісна ,скупа , її свічка  ледь-ледь тліє. А коли добра , любить людей , …. Ясно і світло ,це далеко  видно.

Хлопчик:   Матусю , я буду добрим. Я хочу  , щоб моя свічечка світила найясніше.

Мати:   Старайся , мій хлопчику.

Учень  1.               То була дивовижна зоря:

                               На убогу і світом забуту ,

                             Щоб її до життя повернути ,

                             Бог  послав Кобзаря.

 9 березня 1814 р. в селі  Моринцях Звенигородського

повіту  Київської губернії у старій хатині  народився Тарас Шевченко, ще одна кріпацька душа  пана Енгельгардта.  Григорій Іванович Шевченко , батько  Тараса , народився в 1781 р. в селі Кирилівка в сім’ ї селянина. Був письменною людиною. Одружився  з Катериною Бойко. Катерина Якимівна Шевченко , мати Тараса , дівоче прізвище Бойко ,народилася у 1783 р. ,кріпачка.

Учень1. В похилій хаті край села ,

                                  Над ставом чистим і прозорим

                                  Життя Тарасику дала  

                                  Кріпачка – мати , вбита горем   . 

На сцену виходить Доля і мати.

Доля :  Бог  послав тобі ,Катре , сина .(дає дитину матері )

Катерина обережно бере дитину. Входить  повитуха .

Катерина :  Ох – ох , яка ж його чекає доля  ?

Повитуха: Не переживай ,дочко. Може , доля якраз талан твоїй  дитині готує.

Катерина : Нам усім – один талан –і дідові ,і  батькові , і дитині …., довкола панське ярмо.

Повитуха:  Виросте твій син неабиякою людиною – буде змагатись з панами та з царями. Кажуть же , що народиться такий ,що волю од панів  одніме… Хто знає …( виходить )

Доля перегортає   сторінку.

Вед.1. Минає рік , минає два , п’ять років минає….Росте Тарас . Тільки зіп’явся на ноги ,почалося те дитяче бурлакування. Батьки  - на панщині ,брат десь пастушить ,сестра на городі ,

А ти , Тарасе , куди хочеш -  скрізь тобі шляхи одкриті…..

Мандрує мала дитина  по світу з ранку до вечора.

Пісня   « Зацвіла в долині»         ( танець )

Вед.2 Прийде вечір – усі вулиці в селі аж гудуть піснями. Тарас уже підспівує  старшим . а йому було років вісім-дев’ять…….

Та прийшло лихо в хату - померла  мати.

Голос з-за сцени :       Там матір добрую  мою

                                         Ще молодую у могилу

                                        Нужда та праця  положила.

Вед.1.  Поховали матір Шевченкову біля хати у садочку.. Згодом батько одружився вдруге.З мачухою у хату прийшли злидні і сльози. Особливо не любила вона Тараса.

Сценка 2

Тарас : Катре. Де ти?

Мачуха : Ти може знов  кудись навтіки вибираєшся , ледащо?  Ані кроку мені з хати ,бо битиму … чуєш ? Степанко плаче ,іди , колиши,а  засне , принеси води і підмети подвір’я .

Тарас :  Сестричко.

Катря : Що ?

Тарас : Я  побіжу трохи на потічок. Там такі камінці  ,як намальовані І рибки плюскочуть  . А в хаті темно , чогось так зле.

Катря :Іди , іди. Я вже грядку докінчую ,то сама подвір’я замету і принесу води.

Тарас :Пам’ятаєш ,сестричко , як мама жили ,то в нас часто був смачний борщик,варенички , фасолька . Тепер не так . Ми  ходимо такі голодні і обдерті . Чи і другі  діти на мають  мами так як ми ?

Катря : Всюди  є сироти по світі  мій дорогий  хлопчику .  Але  ти не думай про се , йди на потічок ,пограйся.

Вірш «Не називаю її раєм»

Вед.1. Але пощастило малому Тарасу , що хоч мав доброго і чуйного діда , який  повідав йому правду – істину народного горя , так проникливо розповідав про Коліївщину, гайдамаків , що

закарбувалося   у дитячій голівці на усе  життя.

Вірш  «І золотої і дорогої…»

Вед.2. Батько віддає Тараса « в науку « до кирилівського  дяка. За два роки Тарас навчився читати й писати , засвоїв знання з арифметики. Читав дещо з Псалтиря . Значно пізніше  Шевченко згадає , як школярем списував у бур’янах у саморобний  зошит вірш  Сковороди , колядки.

 Голос з-за сцени :      Доле.

                                    Ти взяла  мене , маленького  , за руку

                                    І в школу  хлопця одвела

                                    До п’яного  дяка в науку.

Сценка 3

Яринка : Здоров ,Тарасе   На хвилинку  забігла  до тебе. Ось твоя свитка , полатана уже.

Тарас : ( бере , оглядає )  Ой , як гарно полатана. Яринко , ти вже , як  дівка шиєш. Рідненька моя , хоч ти мене не забуваєш..( тулиться до неї ).

Яринка : Давай , я тобі й сорочку виперу ,зашию.

Тарас:   Не треба , я сам.

Яринка : Тарасику , а у тебе  малюнки є? Покажи.

Тарас : Добре. Тільки тобі , сестричко. ( показує дощичку ) Ось наша хата.

Яринка : Дуже схожа… Невже ти сам намалював? А чому на дощечці?

Тарас:  Паперу не було. Дяк не дав…Ось розживуся , може , то і на свитку , і на фарби ,і на папір буде..

Яринка : Коли ж це буде?

Тарас : Колись буде . Ось чекаю ,коли дяк повернеться .Обіцяв вчити мене малювати. Бачиш і біля хати прибрав , і води наносив ,і почистив пензлі. Якби  мені….малярем….я б нічого не хотів.

Яринка :То вчись у нього.

Тарас : А.. Хіба йому голова болить  за мене? Тільки п’є та й норовить , щоб різками  одшмагати.

Яринка :І гаразд. ( киває ).Та  хай йому грець. Вертайся додому.

Тарас :  А там що ?  розводить руками ).

Вед.1.  (Після смерті батька  ,що «плачучи з дітьми не витерпів лихої долі умер  на панщині», діти залишились круглими сиротами . Деякий час  був Тарас  «школярем – попихачем» у дяка Богорського. Вже в шкільні роки  малим Тарасом оволоділа неабияка пристрасть до малювання. Починалось усе з маленької вуглинки , а згодом  Шевченко – художник намалює ту хатину…..Але мрія  про те , щоб навчатись далі не збулась.

Вірш  «Мені тринадцятий минало»

Сценка 4.

Оксана :  Чом же ти плачеш , Тарасе ? Ох дурненький . Давай я сльози витру. Не  сумуй : ти читаєш краще за усіх  Тарасе, адже кажуть найкраще від усіх співаєш, ще й кажуть малюєш?   От виростеш і будешмалярем. Еге ж . От і міркуй…

Тарас: Еге ж малярем.

Оксана : І ти розмалюєш нашу хату ?

Тарас : Еге ж. А всі  кажуть , що я ледащо і ні на що не здатний …Ні , я не  ледащо. Я буду таки  малярем.

Оксана :  Авжеж , будеш. А що ти  ледащо , то правда. Дивись ,де твої ягнята. Ой  бідні ягняточка.,що чабан у них такий – вони ж питоньки хочуть.

Вед.1  Хлопцеві мріялось ,навіть наснилась мальована , позолочена книжка , у яку він по своїїй вподобі уписував вірші. Свій зшиточок з піснями , візерунками … Та тільки почув , як із яру долинає  спів  дівочий , вже і записана  пісня. Тут , наодинці , щоб ніхто не бачив його і не чув , стиха  наспівував…

Пісня  «Садок вишневий….».

Вед. 2.  Кажуть , що ім’я , яке дають дитині під час  хрещення , багато в чому визначає й характер , й майбутню долю . Доле , що ж означає Шевченкове ім’я?

Доля ( з-за сцени ) Бунтівник , той , хто не зможе спокійно дивитись на покріпачений , знедолений люд, той , хто буде  уболівати за народ , закликати до боротьби , той , чий голос окрилятиме нас.

Пісня  «А мати Шевченка……»

Розділ ІІ

Години

класного керівника

«Стежкою добра»

Пятночко Надія Степанівна

Педагогічний стаж – 33 роки

Стаж на посаді класного керівника – 31 рік

Проблема, над якою працює: «Виховання доброти і чуйності у класному колективі »

Мета:вчити виразно читати вірші;  розвивати уміння узагальнювати, робити висновки, умовиводи; підвищувати загальну культуру особистості; вчити дітей відчувати і бачити добре та погане в світі; розвивати почуття толерантності, прищеплювати добрі людські якості: співчуття, милосердя, любов до людей і природи; розширювати кругозір учнів; розвивати мислення, мовлення, уяву учнів.

 Обладнання: комп'ютер, екран, проектор; роздатковий матеріал: «Правила добра», «дерево добрих справ», деталі для виготовлення коллажу.

Хід заняття

Організація класу.

Вчитель:Треба всім нам привітатись:

 Добрий день!

 Дружно весело сказати:

 Добрий день!

 Вліво - вправо повернемось,

 Туди-сюди усміхнемось. 

  Всіх гостей ми привітаєм:

  І здоров'я побажаєм.

II. Ознайомлення з темою та метою заняття

Учитель: Сьогодні у нас з вами незвичайний урок. Ми з вами вирушаємо у подорож – подорож стежкою добра.

III. Актуалізація опорних знань

 1. Вступна бесіда.

Вчитель: Що ж таке добро? Де ви його зустрічали? (Діти відповідають)

Вчитель: Так, це все світле, прекрасне. Наприклад: сонце, весна, посмішка, мама. Добро - це коли люди допомагають, піклуються один про одного.

А ось і карта подорожі. Ми з вами відвідаємо острів прислів'їв і приказок, побуваємо в прекрасному місті, яке називається Місто Ввічливості, відпочинемо в Казковій долині, провідаємо жителів Доброї Землі. Але, щоб подорож була вдалою, необхідно не лінуватися, бути уважними, допомагати один одному. Ви готові? Тоді вперед.

А ось і острів Прислів'їв і приказок. Жителі цього острова Щирість, Повага та Доброзичливість підготували для нас завдання

2. Творче завдання «Збери прислів'я».

Вчитель: Молодці!

Жителі цієї планети на пам'ять про себе підготували для вас подарунок

Учитель роздає дітям пам’ятки із записаними на них «Правилами добра», а потім зачитують ці травила.

Правила добра

 Щоб добрим чоловіком стати,

 Потрібно правила добра всім знати.

 Найперше з правил цих чудесних

 Уміння бути добрим, чесним.

 А друге правило таке:

 Шануй ти маму й тата,

 Люби сестер, братів, людей,

 Добро сам будеш мати.

 А третє правило просте,

 Щоб мати серце золоте

 Зла на людей ти не тримай,

 Учителів не забувай.

 Ці правила виконувати мусиш,

 Тоді закону доброти ти не порушиш.

 - Тепер можна подорожувати далі.

Попереду у нас місто ввічливості

Учитель :У цій країні кожен другу рад,

У цій країні ні образ, ні смутку.

Добро і мир шикуються у ряд,

Щоб були добрими у всіх стосунки.

3. Творче завдання «Дерево Доброти».Робота з «чарівними» словами і привітаннями.

- Добрі слова ми говоримо у привітаннях, побажання один одному. Згадайте, а часто ви вживаєте добрі слова? Ці слова ще називають «чарівними».

Учень:Я слова чарівні знаю,

 Вивчила охоче!

 Я в розмові їх вживаю

 Зранку і до ночі.

 - Доброго здоров'я, Галю!

Добрий день, Оленко!

 Ти до мене, я до тебе

 Звернемось гарненько! 

 З добрим ранком всіх вітаю,

 Як іду із хати,

 І кажу всім «На добраніч»,

 Як лягаю спати.

 І «спасибі», й «дуже прошу»,

 «Вдячна вам», «будь ласка» -

 Словом, радість всім приношу,

 Світ стає, як казка.

«Всім привіт», «Іди здорова»,

 «Дякую красненько!» -

 Ось яка чарівна мова радує серденько.

Жителі міста ввічливості, Співчуття та Людяність, підготували для вас завдання

- Перед вами Дерево Доброти, яке допоможе пригадати чарівні слова і привітання.

(Діти називають чарівні слова, а на екрані з'являються сердечка)

Співчуття та Людяність  також підготували для вас подарунок.

Від сьогодні у нашому класі буде поряд з нами жити «дерево добрих справ». Воно допоможе нам планувати важливі справи, які ми запишемо на листочках. Навесні і влітку дерево буде зеленим, восени – жовтим, а взимку – білосніжним. Надворі початок весни, і наше дерево доброти сьогодні вперше одягнеться у зелене вбрання. Я пропоную кожному взяти один листочок і записати ту добру справу, яку ви плануєте зробити навесні. Коли ж ці справи будуть виконані, листочки замінимо на нові. Беріться до роботи.

(Учні пишуть свої задуми)

(Деякі учні на прохання вчителя зачитують свої записи)

Ну що ж, нехай тоді оживе наше «дерево надії, ласки і добра».

Вирушаємо далі

А ось і казкова долина

Жителі цієї долині - казкові герої. Зараз вони розкажуть про себе, а ви назвіть їх імена.

- Я дуже люблю свою бабусю, яка живе за лісом. Я дбаю про неї і часто ношу їй пиріжки. (Червона Шапочка)

- Я в скрутну хвилину завжди поруч зі своїм господарем. Заради його щастя мені довелося битися з Людоїдом. (Кіт у чоботях)

- Я, незважаючи на свій маленький зріст, врятувала ластівку. (Дюймовочка)

- Наші герої раді, що ви знаєте про їх добрі вчинки.

А які добрі вчинки робили ви в своєму житті? (Відповіді дітей)

4. Гра «Добрий або злий»

  

- А на якого героя ви хотіли б бути схожим? Чому? (Відповіді дітей)

Жителі казкової долини теж підготували для вас подарунок. Це казка.

4. Інсценування казки "Ромашка і Метелик"

Ромашка: - Доброго дня! Я - Ромашка! Я росту тут, на краю Квітковій галявинки, одна-однісінька. Мені нудно. Мені так хочеться подружитися з ким-небудь! (Танцює метелик).

Ромашка: - Ах, який чудова метелик летить! Він ніби танцює. Метелик! У тебе такі красиві крила, я дуже хочу з тобою подружитися!

Метелик: - Здрастуй, Ромашко! Я прилетів сюди здалеку. Мені теж самотньо. Я буду часто прилітати до тебе!

Автор: - Метелик вирішив оселитися поблизу, щоб прилітати до Ромашки кожен день і розповідати їй цікаві історії про ті місця, де він побував, ділитися новинами. А Ромашка, розкривши пелюстки, радісно зустрічала свого друга.

Але одного разу, коли метелика не було поруч, по галявині йшли хлопчики. Вони йшли з села до річки. Один хлопчик відстав, замилувавшись красивою Ромашкою.

Хлопчик: - Чарівна квітка! Зірву я тебе!

Ромашка: - Хлопчик, будь ласка, не зривайте мене!

Хлопчик: Ні, я зірву, ти мені сподобалася, Ромашко!

Ромашка: - Хлопчику! А, може, замість мене ви знайдете мого друга - прекрасного Метелика?

Хлопчик: - Метелика? Того самого прекрасного метелика, який прилітав до нас з далеких країн? Добре! Я тільки сходжу додому за сачком.

(Виходить, приходить з сачком).

- Треба сховатися і почекати Метелика. А ось і він, здається, летить. Так, він!

Ромашка: - Метелик! Лети швидше до мене! Я давно тебе чекаю, мені треба тобі щось сказати!

Автор: - Метелик радісно прилетів до Квітки і опинився в сачку! Довго він виривався, бився крильми і, на щастя, йому вдалося звільнитися і злетіти високо в небо.

Хлопчик: - Вирвався! Вередливий метелик! Полетів! Огидна квітка! Ось тобі!

(Ламає квітку, тікає).

Метелик: Ах! Моя бідна подруго! Це я винен, це через мене тебе зламали. Пробач мені! (Плаче).

5. Бесіда

- Хто з героїв казки був по-справжньому красивий душею і серцем?

- Як повела себе Ромашка по відношенню до метелики? (некрасиво, потворно, підставила, зрадила)

- А, може, хтось вважає, що Ромашка поступила правильно, адже вона рятувала своє життя?

- Хотіли б ви дружити з такою квіткою, якщо були б метеликом?

- А вчинок Хлопчика вам сподобався? Яким словом можна назвати його вчинок? (добрий? жорстокий? потворний?)

- Як добра людина ставиться до природи? (дбайливо)

Ось діти, ми і дісталися до Доброї землі.

6. Виготовлення колажу. Робота у групах.

Що ж тут сталося? Земля вкрита туманом. Давайте зробимо так, щоб сонце на цій землі засяяло яскраво-яскраво. Не випадково, народна мудрість говорить: доброта, що сонце. А добрі люди, як промені цього сонця добротою своєї зігрівають нашу Землю. Доброта дуже потрібна і вам самим, і близьким вам людям, вашим друзям, і просто тим, хто вас оточують.

Перша команда зобразить нам на цьому аркуші сонце. Зараз я роздам слова. Вашій команді потрібно вибрати з цих слів тільки ті, які відносяться до добрих людей і наклеїти їх на сонці замість промінчиків.

Розв'язний, акуратний, доброзичливий, ввічливий, грубий, нечемний, вміє прощати образи, чуйний, чуйний, допомагає в біді, часто свариться, запальний,скромний, товариський, ласкавий, веселий, щасливий, нахабний, уважний, жадібний, крикливий

Сонце дає життя на Землі, значить, на Добрій землі повинні квітнути сади, співати птахи, тому що природа теж радіє доброті.

Друга команда приклеїть до дерева коріння, на них напише свої добрі слова, адже дерево виросте сильним тільки тоді, коли у нього будуть добрі (міцні) коріння.

Третя команда напише на квітах добрі думки.

Четверта команда напише на плодах добрі вчинки

Подивіться на картину, яка у нас з вами вийшла. Мені здається, що тут когось не вистачає. Звичайно ж, нас! Наших добрих сердець!

 Продовження життя на картині, на нашій Землі залежить від нас, від того які вчинки будемо здійснювати (підпишіть свої «серця», приклейте на картину і висловіть свої відгуки про наш урок:

 IV. Підсумок заняття

Учитель:   Ось і підійшла до завершення наша подорож. Підводячи підсумок нашого заняття, я хотіла б сказати: ввічливою людиною не народжуються, а стають. Від вас вимагається вміння самим стежити за собою, розуміти, як необхідно поводитися в різних ситуаціях. Не ображайся на дорослих, якщо ті роблять зауваження. Адже добре слово людині, що дощ у посуху.

Учень 1  Сьогодні на уроці нас вчителька навчила

На прикладах відомих, як гарними нам бути,

Щоб ввічливі слова ми знали, пам’ятали,

Людьми росли старанними і добрими були.

Учень 2   Коли ти будеш добрим,

Про тебе люди скажуть,

Ніколи не забудуть про ввічливість твою.

У школі і удома усім давно відомо,

Що добрих не народжують, а добрими стають.

«Планета Толерантності»

Груша Ірина Дмитрівна

Педагогічний стаж – 16 років

Стаж роботи класним  керівником – 15 років

Проблема, над якою працює: «Система профілактики правопорушень

                                                       правопорушень серед підлітків»

Мета: 1. Познайомити вихованців з поняттям «толерантність», виявити основні риси толерантності, сформувати правильне уявлення щодо толерантної поведінки.

Виховувати почуття поваги один до одного, до звичаїв, традицій і культури різних народів; виховувати інтернаціоналізм, комунікативну культуру спілкуванні та взаєморозуміння.

Продовжити формування толерантного ставлення однокласників між собою.

2. Сприяти розвитку у вихованців самосвідомості, яке допомагає дітям побачити себе та інших такими, які вони є насправді. Розвивати у вихованців терпимість до відмінностей між людьми.

Обладнання:

1. Комп'ютер, мультимедійний проектор, екран, презентація «Планета Толерантності» ; 

2. Відеокліп «Tell Me Why» (виконавець Declan Galbraith) 

Оформлення кабінету: вирізки з журналів з портретами людей різних країн світу, глобус, географічна карта світу; макет дерева толерантності, плакат «Квітка толерантності», плакати з висловлюваннями про ввічливість, терпінні, дружбі:

У кожній людині природа сходить або злаками, або бур'яном; нехай же він своєчасно поливає перше і винищує друге. (Ф. Бекон);

Людина ненавидить інший народ, не любить і свій власний. (Н.Добролюбов);

Своїм терпінням ми можемо досягти більшого, ніж силою. (Е. Берк);

Матеріали та інструменти: вирізані з журналів фотографії.

Хід   заняття

Толерантність врятує світ.

Толерантне ставлення людини

Збереже планету від негод,

Розрубає мотлох павутини,

Переріже нитку перешкод.

Толерантне ставлення до всього

Збереже, врятує і спасе,

Допоможе вгледіть перемогу,

Допоможе витримати все.

Будь завжди нестримним вільнодумцем,

Свої мрії пензлем намалюй.

Освіти життя яскравим сонцем,

  Толерантний всесвіт побудуй.

Учитель: А хто з вас чув слово« толерантність »? Сьогодні ми нерідко чуємо з телеекранів, від провідних політиків незнайоме нам донедавна слово "толерантність".

А що воно означає, знаєте? (вислухати думку вихованців)

Для української мови слово «толерантність» відносно нове; чіткого, однозначного тлумачення цей термін не має. Як кожен з вас розуміє це слово?

(вислухати відповіді вихованців)

А що було б, якщо всі люди були схожі один на одного і нічим не відрізнялися? Чи цікаво жити в такому світі клонів? (вислухати відповіді вихованців)

Добре чи погано, що всі ми різні? (вислухати відповіді вихованців)

Люди своїми відмінними рисами доповнюють один одного.

Так, все це правильно. Але, слухаючи вас, я зрозуміла, що майже всі ви знаєте, що це, але не всі чітко уявляєте, як бути толерантними у повсякденному житті.

    Давайте пограємо. Я називаю ситуацію, а ви підніміть голубий  кружок, якщо вам підходить перше висловлювання, або жовтий, якщо друге.

1. Молодша сестра розмалювала твій зошит:

   а) ти її прощаєш, але пояснюєш, чому так робити не можна;

   б) ти з нею сваришся і кричиш на неї;

2. Ти посварився зі своїм однокласником:

   а) ти спробуєш порозумітися з ним;

   б) ти ображаєшся і мстиш.

3. З тобою поводились жорстоко твої однолітки:

   а) ти відповідаєш тим же;

  б) ти говориш ”ні, я не буду це терпіти” і прагнеш заручитися допомогою своїх друзів.

4. Ти незадоволений собою:

    а) ти говориш собі, що людей без недоліків не буває, щоб заспокоїтись і почати діяти;

   б) ти все звалюєш на інших і сердишся ще більше.

5. Тобі не хочеться йти на прогулянку зі своїми близькими:

   а) ти влаштовуєш істерику;

   б) ти ідеш із ними гуляти.

       (Висловлювання дітей)

    - Дуже добре, що у вас такі різні відповіді. Адже всі ми дійсно різні і можемо реагувати по-різному. І зараз ми вже говоримо про толерантність. У першу чергу це виявляється вдома, у школі. Усі знають, що потрібно жити дружно, але іноді важко стриматися, коли ми бачимо недоліки інших. Іноді в нас виникає відчуття, що до нас чіпляються або несправедливо ображають. І, прагнучи бути сильними, ми стаємо не толерантними все частіше, а потім залишаємося на самоті. Як нам стати толерантними?

       - Подивіться два однакових листочки, що впали з одного дерева.    Порівняйте.

       (Висловлювання дітей)

-. А зараз подивіться один на одного. Чи є серед вас хоча б двоє схожих один на одного? Розуміння того, що кожна людина – унікальна особистість, повага до розходжень між людьми, усвідомлення принципу взаємодоповнюваності, як основної риси розходжень допомагає нам створювати сучасні суспільні взаємовідносини.

       Ви згодні?

       (Висловлювання дітей)

  - Антуан де Сент-Екзюпері сказав: ”Якщо я чимось на тебе не схожий, я цим зовсім не ображаю тебе, а навпаки, обдаровую”. Як ви розумієте це висловлювання?

     (Висловлювання діте

- Так, насамперед треба залишитися самим собою, бачити свої помилки, робити висновки. Як ви гадаєте?

      (Висловлювання дітей)

    - Хороші відповіді. Але ми різні не тільки в своїх реакціях або почуттях. Як ви гадаєте, у школі, як і скрізь, є різні діти: маленькі, великі, худі, повні. Чому ми іноді сміємося над ними?

     (Висловлювання дітей.)

     - Так, тому що ми іноді боїмося бути гірше, або не хочемо ділитися, або не впевнені в собі. Ви згодні?

             Далеко-далеко у космічному просторі є планета, така ж, як Земля. Люди, які живуть на цій планеті, є такими ж, як і ми, за винятком того, що в них лише одне око. Але воно особливе. Ним вони можуть бачити в темряві, диви¬тися в безмежну далечінь і бачити крізь стіни. Жінки на цій планеті такі ж, як і на Землі. Та якось в однієї жінки народилося дивне дитя: воно мало двоє очей. Його батьки були дуже засмучені.

             Проте хлопчик ріс щасливим. Батьки любили його, милувалися ним. Але їх непокоїло, що він був таким не¬звичайним. Вони показували його багатьом лікарям, але ті тільки хитали головами і говорили: «Нічого не можна зробити».

           Коли хлопчик підріс, він мав щораз більше проблем. Оскільки він не міг бачити в темряві, то змушений був носити з собою якесь джерело світла. Коли він пішов до школи, то не міг читати так добре, як інші діти. Учителі мусили надавати йому спеціальну допомогу. Хлопчик не бачив на великій відстані, тому потребував спеціального телескопа, щоб бачити інші планети. Деколи він, вертаючись зі школи, відчував себе дуже самотнім. «Інші діти бачать предмети, які я не можу бачити,— думав він.— Я мушу навчитися бачити те, чого не бачать вони».

            І одного чудового дня він помітив, що дійсно може бачити те, чого не можуть інші. На відміну від них, він бачив увесь світ у кольорі. Одразу після цього відкриття він вивів батьків на вулицю і розповів про те, що бачив, дуже здиву-вавши їх тим. Його друзі теж були здивовані. Він розповідав їм чудові історії, вживаючи слова, які вони ніколи до цього не чули, як-от: червоний, жовтий, оранжевий... Говорив про зелені дерева і пурпурові квіти. Кожен хотів знати, якими він бачить речі. Хлопчик розповідав дивні історії про глибокі сині моря і піняві хвилі з білими гребенями. Дітям подобалися оповідання про дивних драконів, особливо коли він описував їхню лискучу шкіру, очі, гарячий подих.

            Одного дня він зустрів дівчину. Вони покохали одне одного. Вона не мала нічого проти того, що він не схожий на інших. І тоді він відчув, що йому це також байдуже. Хлопець став дуже відомим. Люди з усієї планети приходили, щоб послухати його. У молодого подружжя народився син. Дитина була такою ж, як і всі на планеті, і мала лише одне око.

Запитання до учнів.

Як ви думаєте, як почувалася людина, маючи двоє очей, в той час як інші мали одне?

Які труднощі виникали у хлопця з двома очима? Чому?

Якої особливої турботи, на вашу думку, потребують діти із фізичними вадами?

А що коли б дитина із фізичними вадами була у вашому класі, як би ви до неї ставилися?

Учень1.

Що таке толерантність

tolerance (французська) – відносини, при яких допускається, що інші можуть думати чи діяти інакше, ніж ти сам; 

tolerance (англійська) – готовність бути терпимим, поблажливим;

терпимость (російська) – здатність терпіти щось або когось, бути витриманим, витривалим, стійким, вміти миритися з існуванням чогось, когось, рахуватися з думкою інших, бути поблажливим.

Учень 2.

«…Толерантність означає повагу, прийняття і правильне розуміння багатьох різноманітних культур нашого світу, наших форм самовираження і способів проявів людської індивідуальності. Толерантність - це обов'язок сприяти утвердженню прав людини, .. демократії та правопорядку ... »

(Декларація принципів толерантності, затверджена резолюцією 5.61 Генеральної конференції ЮНЕСКО від 16 листопада 1995 року)

Учень1.

Це слово в медицині позначає здатність організму переносити вплив тих чи інших чинників. У суспільстві толерантність означає терпимість до інших думок, поглядів, традицій.

Учень 2.

Для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно:

Учень 1.

бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні;

навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається;

Учень 2.

цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;

Учень 1.

Зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.

Учитель:16 листопада жителі багатьох країн світу відзначають Міжнародний день толерантності або День терпимості. Це свято було засновано в 1996 році за рішенням Генеральної Асамблеї ООН. День терпимості відзначається в різних країнах за аналогічним сценарієм. У цей день проводяться масові заходи, присвячені вихованню терпимості у жителів країн-учасниць ООН та інших народів світу. Більшість заходів орієнтовано на навчальні та професійні заклади, але частина їх проводиться і для всієї громадськості.

День терпимості присвячений дотриманню прийнятої в 1995 році Декларації терпимості. Його мета полягає в тому, щоб знизити поширюваність по всій планеті випадків прояву насильства та екстремізму.

Учень 1.

Толерантність - це милосердя.

Толерантність - це співчуття.

Толерантність - це повага.

Толерантність - це доброта душі.

Толерантність - це терпіння.

Толерантність - це дружба.

Учень 2.

Толерантність – це гармонія в різноманітті.

Толерантності сприяють: знання, відкритість, спілкування та свобода думок, совісті, переконань .

Толерантність – шлях до миру і злагоди.

Учитель: А зараз вам, дорогі діти, я пропоную переглянути відеокліп «Tell Me Why» (виконавець Declan Galbraith). Ви вивчаєте англійську мову , і тому все, про що співає хлопчик, вам буде зрозуміло. Хочу звернути вашу увагу на фон відеокліпу. Це є важливим для повного сприйняття відеокліпу.

(перегляд відео кліпу «Tell Me Why» (виконавець Declan Galbraith), презентація на деякий час згортається)

Учитель: Діти, я розумію вас, без сліз жалю й співчуття цей кліп дивитися не можна.

Які емоції ви відчули?

Яка основна ідея відеокліпу?

(вислухати відповіді вихованців та перейти до перегляду слайдів презентації)

Учень 1:Бути толерантним - означає поважати інших, незважаючи на відмінності. Це означає бути уважним до інших і звертати увагу на те, що нас зближує.

Всі – ми різні, всі ми – рівні!

Учитель: Перед вами Квітка толерантності. Давайте спробуємо роздивитися пелюстки цієї квітки.

Чим вони відрізняються? Що спільного між ними?

Які б ви ще добавили пелюстки?

(вислухати відповіді учнів)

Ця квітка Вам від усього серця. Нехай вона супроводжує Вас у стосунках

з рідними, друзями і близькими!

Учень 2.  Люди на світ народжуються різними: несхожими, своєрідними.

Щоб інших ти зміг розуміти, потрібно терпіння в собі виховати зуміти. .

Учень 1.  Толерантність - визнання, повага і дотримання прав і свобод всіх людей не залежно від соціальних, класових, релігійних, етнічних та інших особливостей.

Учитель:   Толерантність означає терпимість до іншого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, думок, ідей, вірувань. Терпимість до чужої думки, віросповідання, поведінки, культури, політичним поглядів, національності, тобто це прояв терпимості, розуміння та поваги до особистості іншої людини незалежний від будь-яких відмінностей.

Дорогі діти! Толерантна особистість. Якими особистісними якостями повинна володіти така людина?

Продовжіть фразу «Я - ...»

(вислухати відповіді вихованців)

Учень 2.

Толерантна особистість

Я:

•             терпимий і терплячий;

•             рахуюсь з чужими думками й інтересами;

•             вмію вирішувати конфлікти шляхом переконання і   взаєморозуміння;

•             привітний і дбайливий, ввічливий і делікатний;

•             поважаючий оточуючих і шанований ними;

•             поважаючий права свої та інших, умію слухати і  чути;

•             турботливий, співпереживаючий, підтримуючий;

•             патріот своєї школи, міста, України, піклуюся про їх процвітанні;

•             людина, що береже природу і культуру;

•             працьовитий, успішний, незалежний, щасливий.

Учитель:  Дорогі діти! Толерантна родина. Якими якостями повинна володіти така сім'я, ваша сім'я? Продовжіть фразу «У моїй родині...»

 (вислухати відповіді вихованців)

Конкурс  сімейного  плакату «Почути  один  одного»

       Наприклад: сімейний  плакат: «Толерантність  врятує  світ»

       Девіз  плакату: «Не  заперечуй, а  розумій.» 

       Мета  плакату: « Ми повинні  сприймати  всіх  людей, незалежно  від  їх  віросповідання, тільки  тоді ми  зрозуміємо, почуємо  голоси інших,  зможемо  об’єднати     зусилля, своєчасно  прийти  на  допомогу  один  одному»

Тепер підіб'ємо підсумки нашого обговорення.

Учень 1.

Толерантна сім’я.

В моїй сім’ї:

•             всі толерантні і терплячі;

•             здорові, добрі, люблячі;

•             поважають, розуміють, підтримують один одного;

•             оточують один одного турботою;

•             уважні, чуйні, цікавляться планами і турботами один одного;

•             успішні, незалежні, щаслив

Учитель:

Дорогі діти! Толерантне місто. Чим же повинне відрізнятися таке місто, наше місто? Продовжіть фразу «У моєму місті...»

(вислухати відповіді вихованців)

Тепер підіб'ємо підсумки нашого обговорення.

Учень 2.

Толерантне місто

В моєму місті:

•             перехожі доброзичливі, ввічливі, чепурні;

•             вулиці, двори і парки чисті, доглянуті;

•             річка і повітря чисті, природа здорова;

•             школа простора, світла;

•             вчителі розумні, добрі, справедливі, розуміючі, вміють підтримати, люблять свою справу, свою роботу і дітей, знають і розуміють інтереси учнів;

•             учні доброзичливі, поважають один одного і всіх співробітників школи, вміють слухати і чути, розуміють і підтримують один одного.

Учитель:

Дорогі діти! Толерантна країна. Що ж такого особливого повинно бути в такій країні, в нашій Україні? Продовжіть фразу «У моїй Україні...»

(вислухати відповіді вихованців)

Тепер підіб'ємо підсумки нашого обговорення.

Учень 1.

Толерантна країна.

В моїй Україні:

•             влада справедлива, професійна, відповідальна, піклується про своїх громадян;

•             народ здоровий, доброзичливий, працьовитий, забезпечений, піклується про процвітання своєї країни;

•             всі громадяни - патріоти своєї країни, вільні, поважають права свої та інших, цінують добросусідські відносини, мир і злагоду, право кожного бути самим собою;

•             країна співпрацює з іншими країнами світу, зберігаючи мир і дружбу у всьому світі

Учень 2.

Ми будуємо культуру світу.

Ми більше отримаємо, ніж віддамо, якщо будемо частіше згадувати про те, що нас єднає, про те, що людина стає Людиною тільки завдяки іншій людині.

Учитель:

Толерантність зовсім не скасовує власної думки. Швидше навпаки, лише володіючи сформованим поглядом на навколишній світ та системою життєвих принципів, можна визначити межу, перехід якої виявиться малоприємним. Чи можна вас вважати володарем цієї якості? Або вам ще належить набратися досвіду, щоб його придбати? На ці питання відповість наступний тест «Чи виявляєш ти толерантність?» («Наскільки ви толерантні?»).

(кожен вихованець отримує роздруківку тесту, причому вчитель сам визначає, який тест підходить для даної групи вихованців, до сценарію додається два тести, дивися Додаток 1. або Додаток 2., обговорення результатів тестування)

Учень 1   Наша земля - це місце, де ми можемо любити один одного, дотримуватися традицій і продовжувати історію Планети Толерантності.

Дерево-толерантності: « Мудрість  з  дерева  пізнання»

Учитель:  Слово толерантність є практично у всіх мовах світу і розуміють його в різних країнах однаково.

Тепер давайте виростимо традиційне дерево Толерантності на нашій планеті. Для цього ми виконаємо творчу роботу. Нехай наше дерево розпустить листочки і зазеленіє. Крону дерева складемо з листочків з вашими висловлюваннями на тему: "Планета Толерантності». Візьміть кожен по листочку і напишіть на них, що, по-вашому, треба зробити, щоб наш клас, наша школа стала простором толерантності, тобто щоб відносини між нами стали як можна більш толерантними. Потім листочки приклейте на дерево.

Учитель:     Тепер попрошу всіх встати в рівне коло обличчям всередину дуже тісно один до одного. Потім покладіть руки один одному на плечі, підніміть праву ногу і витягають її до центру кола, і по моїй команді всі роблять крок всередину, і хором весело кажемо:

Якщо кожен один до одного буде терпимим,

то разом ми зробимо толерантним наш світ.

(роздача пам'ятних закладок «Умови для реалізації принципу толерантності» для книг всім учасникам години спілкування.)

Учитель:   Дякую всім за активну участь. Бачу, що година спілкування сподобась вам, і я сподіваюся, що вона залишить глибокий слід в душі кожного, допоможе нам усім зрозуміти, що тільки повага один до одного, взаєморозуміння, терпимість, дотримання рівноправності на ділі врятують світ. Ми не зможемо відразу зробити толерантним ні свою поведінку, ні поведінку інших людей, і не треба картати себе за це. Однак важливий навіть самий маленький крок у цьому напрямку.

Нехай кожен з вас, нехай наш клас, наша школа, наше місто і наша Україна завжди будуть островами толерантності для всіх жителів великої планети Земля

Додаток 1

Тест 1. «Наскільки ви толерантні?»

Проявляти толерантність - це означає розуміти один одного, ставитися один до одного терпимо, щоб будувати мирне майбутнє.

1. Чи неприємна вам ситуація, в якій доводиться відмовлятися від придуманого вами плану, тому що точно такий же план вже запропонували ваші друзі?

а) так;

б) ні.

2. Ви зустрічаєтеся з друзями, і хтось пропонує почати гру. Чому ви віддаєте перевагу?

а) щоб брали участь тільки ті, хто добре грає;

б) щоб грали і ті, хто ще не знає правил.

3. Ви спокійно сприймаєте неприємні для вас новини?

а) так;

б) ні.

4. Чи викликають у вас неприязнь люди, які в громадських місцях з'являються в нетверезому вигляді?

а) якщо вони не переступають допустимих меж, вас це взагалі не цікавить;

б) вам завжди були неприємні люди, які не вміють себе контролювати.

5. Чи можете ви легко знайти контакт з людьми, у яких інші звичаї, інше положення?

а) вам дуже важко буде  це зробити;

б) ви не звертаєте уваги на такі речі.

6. Як ви реагуєте на жарт, об'єктом якого стаєте?

а) вам не подобаються ні самі жарти, ні жартівники;

б) якщо навіть жарт і буде вам неприємна, то ви постараєтеся відповісти в такий же жартівливій манері.

7. Чи згодні ви з думкою, що багато людей сидять не на своєму місці, роблять не свою справу?

а) так;

б) ні.

8. Ви приводите в компанію друга (подругу), який (а) стає об'єктом загальної уваги. Як ви на це реагуєте?

а) вам неприємно, що таким чином увага відвернута від вас;

б) ви лише радієте за неї (нього).

9. В гостях ви зустрічаєте літню людину, яка критикує сучасне молоде покоління, звеличує минулі часи. Як реагуєте ви?

а) йдете раніше під пристойним приводом;

б) вступаєте в суперечку.

Підрахунок балів.

Запишіть по 2 бали за відповіді: 1б, 2б, 3б, 4а, 5б, 6б, 7б, 8б, 9а

_________________________________________________________________________

Ключ до тесту

0-4 бала:

Ви непохитні і, вибачте, вперті. Де б ви не знаходилися, може виникнути таке враження, що ви прагнете нав'язати свою думку іншим. Щоб досягти своєї мети, часто підвищуєте голос. Маючи такий, як у вас, характер, важко підтримувати нормальні стосунки з людьми, які думають інакше, ніж ви, не погоджуються з тим, що ви говорите і робите.

6-12 балів:

Ви здатні твердо відстоювати свої переконання. У той же час ви можете вести діалог і, якщо вважаєте за потрібне, змінювати свої переконання. Але деколи ви буваєте надмірно різкі, проявляєте неповагу до співрозмовника. І в такий момент ви дійсно можете виграти суперечку з людиною, у якої більш слабкий характер. Але чи варто «брати горлом», якщо можна перемогти і більш гідно?

14-18 балів:

Твердість ваших переконань відмінно поєднується з великою гнучкістю вашого розуму. Ви можете прийняти будь-яку ідею, з розумінням поставитися до парадоксального на перший погляд вчинку, навіть якщо ви їх не поділяєте. Ви досить критично ставитеся до своєї думки і здатні з повагою і тактом по відношенню до співрозмовника відмовитися від поглядів, які, як з'ясувалося, були помилковими

Дорогі діти!

Нічого страшного, якщо у когось результати вийшли не такими, як ви очікували.

Толерантну поведінку можна виробити з часом!

Додаток 2

Тест 2.  «Чи проявляєте ви толерантність?»

Проявляти толерантність - це означає розуміти один одного, ставитися один до одного терпимо, щоб будувати мирне майбутнє.

1. Для того щоб не було війни ...

а) не можна нічого зробити, оскільки війни будуть завжди!

б) потрібно розуміти, чому вони відбуваються.

2. У школі проходить акція «Милосердя» ...

а) це тебе не цікавить;

б) намагаєшся, чим можеш, допомогти ветеранам.

3. Ти опираєшся проти насильства ...

а) насильством;

б) ти приєднуєшся до інших людей, щоб сказати ні.

4. Один товариш тебе зрадив ...

а) ти мстиш йому;

б) ти намагаєшся порозумітися з ним.

5. Бачиш, коли сильний кривдить слабкого ...

а) байдуже проходиш повз;

б) втручаєшся.

6. Ти не згоден з кимось ...

а) ти не даєш йому говорити;

б) ти все-таки слухаєш його.

7. Учитель чекає відповіді учня ...

а) кричиш з місця;

б) даєш можливість відповісти іншому.

8. У тебе в класі учень з іншої школи, іншого колективу ...

а) ти не спілкуєшся з ним;

б) допомагаєш йому влитися в колектив.

Виберу ту відповідь, яку ти вважаєш правильною, і порахуй , скільки відповідей «б» у тебе вийшло.

Ключ к тесту

Якщо у тебе 1 «б»:

Прекрасно! Ти проявляєш велику толерантність. Ти є майбутнім громадянином світу. Поясни своїм друзям, як тобі це вдається.

Якщо у тебе від 3 до 5 «б»:

Так! Ти не дуже толерантний. Ти занадто прагнеш нав'язати свої ідеї, але проявляєш допитливість, і в тебе гарна уява. Використовуй ці свої якості для боротьби з не толерантністю.

Якщо у тебе меньше 3 «б»:

Ай-ай-ай! Ти зовсім не толерантний! Однак якби ти був налаштований більш оптимістично, і тобі подобалося дискутувати, ти міг би стати більш щасливим! Давай, доклади ще трохи зусиль.

КОНФЛІКТИ

Гуральська Ольга Валеріївна

Педагогічний стаж – 14 років

Стаж на посаді класного керівника – 3 роки

Проблема ,над якою працює : «Формування національної свідомості та

                                                       самосвідомості учнівського колективу»

Мета: переконати учнів у тому, що права іншої люди­ни треба поважати; допомогти учням визначити шляхи розв'язання конфлікту; навчити аналізува­ти конфлікт між правами різних людей та уникати конфліктів. Обладнання: плакат зі схемою «Можливі виходи з конфлікту»; роздавальний матеріал (роздруковані аркуші з вис­ловами та прислів'ями, «Тест на дратівливість»).

ХІД    ЗАНЯТТЯ

ТВОРЧА РОБОТА «ПАВУТИННЯ КОНФЛІКТІВ»

Учитель на дошці записує слово «конфлікт» і обводить його овалом, потім ставить запитання до учнів:

— Що, на вашу думку, означає це слово?

— Які асоціації воно викликає?

Несправедливість           Підступність

Від слова «конфлікт» учитель малює стрілки й записує від­повіді учнів. Якщо учні висловлюють думки, подібні до вже на­ ведених, учитель записує їх і з'єднує поміж собою, а не з голов­ним овалом.

       На завершення творчої роботи вчитель ставить запитання, які узагальнюють усі висловлені думки стосовно конфлікту.

Що таке конфлікт? Яке визначення можна йому дати? (Під час конфлікту люди сваряться та ображають одне одного. Отже, конфлікт —.це суперечка, яка може призвести і до бійки.)

Що спільного мають сформульовані вами конфлікти?

Що спричиняє конфлікти? (Між дітьми конфлікти виника­ють із різних причин. Зокрема, хтось не поступився місцем, книж­кою, м'ячем; хтось розкрив чиюсь таємницю; хтось не погодився з думкою іншого; хтось на когось придумав прізвисько; хтось пе­реміг у грі, а хтось програв тощо.)

Чи були ви коли-небудь учасниками якогось конфлікту?

Час минає. Конфлікт проходить. Скажіть, що ви відчуваєте, коли згадуєте про якийсь конфлікт: вам неприємно про це згаду­вати; ви про це згадуєте із задоволенням; вам байдуже; ви хотіли б про це забути.

СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Відомий французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері назвав людське спілкування найбільшою розкішшю на світі. Спілкування людей — досить складний і делікатний процес. Кож­ний із нас вчиться цього все життя, здобуваючи досвід часто за рахунок помилок і розчарувань. І, на жаль, досить часто ми пот­рапляємо в ситуації, які визначаємо як конфліктні. Яку роль відіграють конфлікти в нашому житті? Як їх розпізнавати і по­переджувати, розв'язувати?

Конфлікт — це процес різкого загострення протиріч і бороть­би двох чи більше сторін. Проблема ця досить серйозна. Існує на­віть наука, яка безпосередньо займається цим,— конфліктологія.

ВПРАВА «МІКРОФОН»»

Існує термін «конфліктна людина». Як би ви визначили риси характеру такої людини? Яку людину можна назвати конфлікт­ною?

Учитель підсумовує відповіді учнів: конфліктній людині влас­тиві бажання домінувати за будь-яких обставин, надмірні при­нциповість (псевдо принциповість) і прямолінійність у висловлю­ваннях і судженнях, поганий настрій, роздратованість, несправед­лива оцінка вчинків і дій інших.

Запитання до учнів

Чи подобається вам спілкуватися з конфліктними людьми? Чому?

А чи не буваєте ви інколи такими особистостями?

З якої причини може виникнути конфлікт між друзями? {Піс­ля відповідей учнів учитель креслить на дошці схему і разом з уч­нями детально аналізує її.)

Ревнощі              Підлість              Заздрість

                     Друзі            

Жадібність         Нещирість          Егоїзм

Запитання до учнів

Дейл Карнегі писав: «У суперечці не можна перемогти. Якщо ви програли — значить програли, якщо перемогли — теж програ­ли». Чому? (Одержавши перемогу, ви почуваєтесь чудово. А ваш співрозмовник? Ви змусили його відчувати вашу перевагу. Ви за­чепили його самолюбство. Він гнівається. Чи приємно вам про це згадувати?)

СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Конфлікти можна класифікувати за певними категоріями. Наприклад, доволі дружні — гнівні, прості — складні, силові — несилові.

Перебуваючи в конфліктній ситуації, люди діють по-різному. Спроба стати ніби осторонь конфлікту та спокійно проаналізува­ти його — це перший крок до розв'язання конфлікту таким чином, щоб не були зігноровані права жодного його учасника.

Розглянемо схему розв'язання конфлікту. (Учитель вивішує на дошці плакат зі схемою.)

Можливі виходи з конфлікту:

Утеча.

Притлумлення.

Виграш-програш.

Компроміс.

Виграш-виграш.

Існує кілька варіантів виходу з конфлікту.

Утеча — передбачити ймовірні конфліктні ситуації й уника­ти їх.

Притлумлення (згладжування) - не зачіпати проблемних пи­тань, які вже існують, роблячи вигляд, що все гаразд.

Виграш-програш — переслідувати мету обов'язкового вигра­шу в конфлікті за рахунок неминучого програшу партнера.

Компроміс — установка на взаємні поступки.

Виграш-виграш — налаштованість на вихід із конфлікту не лише без жодних утрат, а й з певними взаємними здобутками.

У конфліктології розрізняють п'ять типів стратегії розв'язання конфліктів.

Черепаха (утеча). Черепахи втікають і ховаються у свій пан­цир, щоб обминати конфлікти. Вони відмовляються від влас­ної мети та стосунків. Вони тримаються далі як від спірних питань, через які виникає конфлікт, так і від людей, до яких він причетний. Вони почувають себе безпомічними. Вони вва­жають, що намагатися вирішувати конфлікт — справа повніс­тю безнадійна. Вони переконані, що легше втекти (фізично та психологічно) від конфлікту, аніж зіткнутися з ним.

Акула {примус). Акули намагаються перемагати опонен­тів тим, що силоміць примушують їх приймати потрібний їм варіант розв'язання конфлікту. Для них найважливішою є власна мета, а стосунки з людиною мають невелике значен­ня. Вони за всяку ціну добиваються свого. Потреби інших лю­дей їх не турбують, їх мало хвилює те, чи вони комусь подоба­ються, чи проявляє хтось до них прихильність. Акули переко­нані, що конфлікти вирішуються тоді, коли один перемагає ін­шого. Вони хочуть бути переможцями. Перемога, на їхню дум­ку, дає людям почуття гордості, це - успіх. Поразка викликає почуття безсилля, це — невдача. Вони намагаються здобути перемогу, приголомшуючи суперників, нападаючи раптово, а також залякуючи або загрожуючи їм із позиції сили.

Плюшевий ведмедик {згладжування). Для ведмедиків сто­сунки найважливіші, а власна мета не має великого значен­ня. Ведмедики хочуть подобатися, хочуть, щоб усі їх любили і цінували. Вони вважають, що краще уникнути конфлікту за­ради гармонії, і впевнені, що конфлікти не можна обговорю­вати без шкоди для стосунків. Вони бояться завдати болю, образити, зіпсувати стосунки під час конфлікту. Щоб зберег­ти стосунки, вони готові поступитися своїми домаганнями. Плюшеві ведмедики немовби кажуть: «Я пожертвую власною метою, роби все, що ти хочеш, аби тільки я тобі подобався». Плюшеві ведмедики намагаються згладити конфлікт.

 Лисиця {компроміс). Лисиці невибагливі як у досягненні своєї мети, так і в стосунках з іншими людьми. Вони шукають ком­проміс. Вони готові пожертвувати частиною своїх домагань під час конфлікту і переконують іншу особу поступитися теж якоюсь часткою своїх домагань. Вони шукають такого варіан­та розв'язання конфлікту, коли б обидві сторони мали якусь користь від цього, тобто «золоту середину» між двома проти­лежними позиціями.

5. Сова {конфронтація). Сови дуже високо цінують власну ме­ту та стосунки. Вони розглядають конфлікт як проблему, яку треба розв'язувати, а також як засіб поліпшення стосунків шляхом послаблення напруження між двома людьми. Вони намагаються розпочати дискусію і не заспокоюються доти, до­ки не буде знайдено рішення, яке б задовольнило обидві сто­рони в конфлікті, і доки напруга не спаде й негативні емоції не будуть повністю переборені.

КОЛЕКТИВНА РОБОТА ЗА ЗАВДАННЯМ

Учитель пропонує чотири можливі варіанти розв'язання кон­фліктів і просить учнів навести приклади зі свого життєвого до­свіду, які б ілюстрували кожну з наведених нижче схем.

Виграв-виграв: кожний щасливий і отримує те, чого прагнув.

Виграв-програв: одна особа не отримує бажаного і є нещас­ною.

Програв-виграв: суперник не отримує бажаного і є нещас­ним.

Програв-програв: кожний витрачає час на суперечки, і жоден не отримує того, чого прагнув.

РОБОТА З ВИСЛОВАМИ І  ПРИСЛІВ'ЯМИ

Учитель роздає роздруковані аркуші з висловами та при­слів'ями, просить учнів по черзі зачитувати по одному вислову чи прислів'ю і, користуючись оцінною шкалою, визначати, наскільки вони відповідають їхнім діям під час конфліктів.

Від суперечки легше утриматися, аніж потім збутися її.

Якщо ви не можете примусити людину думати так, як ви ро­бите, то примусьте її робити так, як ви думаєте.

Теплі слова розтоплюють холодні серця.

Послуга за послугу.

Давай приходь, подумаємо разом.

Під час суперечки заслуговує похвали той, хто перший замов­кне.

Чия сила, того й правда.

Солодкі слова роблять солодким рух уперед.

Краще синиця у жмені, аніж журавель у небі.

Істина знаходиться в знаннях.

Той, хто б'ється і тікає, доживає до нової битви.

Той перемагає блискуче, хто примушує своїх ворогів тікати врозтіч.

Убий ворога своєю надмірною добротою.

Чесний обмін думками не приведе до суперечки.

Ніхто не може претендувати на істину в останній інстанції, але кожний може зробити свій внесок у неї.

Тримайся подалі від тих, хто не згодний із тобою.

 Тільки той, хто вірить у перемогу, перемагає на полі битви.

 Добре слово мало коштує та дорого цінується.

 Зуб за зуб — це чесна гра.

 Тільки той, хто готовий відмовитися від власного права на істину в останній інстанції, збагатиться від істин, які знають інші.

Уникайте сварливих людей — вони зроблять ваше життя не­щасним.

 Людина, яка не тікає сама, змушує тікати інших.

 М'які слова забезпечують гармонію.

 Хочеш мати хорошого друга — зроби йому щось приємне.

 Відкрито говори про свої конфлікти і йди їм назустріч — тіль­ки це приведе до їх найкращого розв'язання.

 Найкращий спосіб улагодження  конфліктів  — уникати їх зовсім.

 Займаю тверду, рішучу позицію (на тім стою і не можу інак­ше).            

 Лагідність перемагає гнів.

 Краще щось, аніж нічого з того, що ти хочеш.

 Щирість, чесність і довір'я гори звернуть.

 Немає нічого важливішого, ніж те, за що тобі треба боро­тися.

 У світі завжди були й будуть переможці й переможені.

 Вони на тебе з каменем, а ти до них із прихильністю.

Якщо двоє йдуть на компроміс, то справедливе рішення га­рантоване.

Правди можна добитися, воюючи та воюючи.

Оцінна шкала

5 — відповідає в усіх випадках;

4 — відповідає у більшості випадків;

З — деколи відповідає;

2 — відповідає, але дуже рідко;

1 — ніколи не відповідає.

СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Деколи люди потрапляють у ситуації, коли їхні права кон­фліктують. Ці конфлікти можна розв'язати мирним шляхом.

РОБОТА В ГРУПАХ

Учитель поділяє учнів на три групи (по рядах). Кожній групі Пропонується ситуація, в якій іде мова про конфлікт між персо­нажами.

1.            На подвір'ї житлового мікрорайону було збудовано баскет­больний майданчик, який улітку служив також для гри в теніс і волейбол, а взимку — для гри в хокей. Коли з часом обладнання стало непридатним для використання, цей майданчик правив хлопцям за футбольне поле. Але згодом баскетбол зно­ву став дуже популярним, і половина хлопців цього мікрорайону, зібравши гроші, відновила баскетбольні щити. Саме тоді виник конфлікт: хлопці мікрорайону поділилися на «футболістів» і «баскетболістів» — два ворожі табори.

Які варіанти розв'язання конфлікту ви могли б запропонувати? На який варіант, на ваш погляд, погодились би обидві сто­рони?

2.            Брати Мишко і Петрик посварилися за книжку. Мишко хотів її читати тоді, коли й Петрик.

Як можна було братикам уникнути сварки?

3.            Прийшов Кирило Кожум'яка до змія, а той йому й каже:

А що, Кирило? Прийшов битися чи миритися?

Де вже миритися? Битися з тобою, з іродом проклятим. От і почали вони битися — аж земля гуде.

Чому Кирило погодився битися із змієм? (Учитель під час роботи в групах може за необхідності втру­чатися й надавати допомогу учням.)

КОЛЕКТИВНА РОБОТА ЗА ЗАВДАННЯМ

Учитель просить учнів передати зміст останньої історії з точ­ки зору негативного персонажа. (Наприклад, змій міг би сказати: «Я — змій, це моя робота — їсти людей, а жахливий Кирило хоче відрубати мені голову».)

Запитання до учнів

Чи порушувалися в цій історії чиїсь права? Якщо так, то чиї? Ким?

Як переписати цю історію, щоб кожний отримав своє, а конфлікту можна було б уникнути?

БЕСІДА

Учитель формулює тему обговорення у вигляді запитання: «Бійка приносить користь чи шкоду людині? Чому?». З'ясувати це можна методом «мозкового штурму». Доцільно скласти пора­ди, як уникнути бійки.

Вони можуть мати такий вигляд:

У разі виникнення конфлікту ніколи не вступай у бійку. Вона до добра не доводить. Може трапитися нещастя!

Не починай бійку першим.

Захищатися треба словами, а не кулаками. Бійка кулаками залишає свої «сліди»: подряпини, синці, ґулі, зіпсований настрій, образу. Подумай, чи варто отримати синці за те, через що виник­ла бійка.

Не забувай, що у бійці можна отримати серйозну фізичну травму. Удар палицею, кинутий камінь можуть серйозно травму­вати людину.

Бійку розпочинає той, хто не може стримати свої емоції, не знаходить потрібних слів, щоб переконати співрозмовника. Тре­ба спробувати переконати свого супротивника в тому, що затіва­ти бійку не варто.

—           Встрявати у бійку можливо лише в тих виняткових випад­ах, коли всі твої зусилля владнати справу мирно безрезультатні треба захищатися або оборонити слабшого.

ТЕСТУВАННЯ «ЧИ ДРАТІВЛИВА ТИ ЛЮДИНА?»

На кожне запитання дай відповідь «так» чи «ні». Чи ти роздратуєшся, якщо:

якийсь «клишоногий ведмідь» наступить тобі на ногу? у переповненому транспорті хтось ненароком тебе штовхне? гральний автомат «проковтне» твою монетку? після ангіни мама тобі не дозволить з'їсти морозиво? Якщо на всі запитання ти дав (дала) відповідь «ні», то ти — не Дратівлива людина.

СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Саме дратівливі люди найчастіше стають учасниками конфлік­ту. Аби уникнути конфлікту, постарайся діяти так:

з'ясуй причину конфлікту;

висловлюй свою незгоду щодо думок іншого так, щоб він не образився;

стримуй свої емоції;

узгоджуй свої думки з думками однокласників та друзів;

не сердься, коли програв. Поразку сприймай спокійно;

справедливо оцінюй власні дії та дії інших дітей;

уникай тих, хто нав'язує суперечку чи бійку;

намагайся негативну ситуацію перетворити на жарт;

якщо ненароком посваришся з другом, то мерщій промо­вляй мирилки!

Українські народні мирилки:

* * *

Не дивися так сердито,

Дуже хочу я дружити.

Ось мізинчик, мізинець,

Сварки нашої кінець!

* * *

Ти не ворог, я — не ворог.

Нам сваритись — просто сором.

Помирились, помирились,

 Щоб ніколи не сварились!

* * *

Винний я, і винний ти.

Так бува у нас завжди.

Тож обоє уклонились

 І швиденько помирились.

 Мирись, мирись, мирись

  І більше не сварись.

Запитання до учнів

Під час конфлікту людина перебуває в стані емоційного збуд­ження. Які ж емоції супроводжують конфлікт? (Негативні: гнів, злість, роздратування, розчарування.)

СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Емоційний стан людини регулює насамперед нервова система. У свою чергу, емоції впливають на стан і функціонування внут­рішніх органів. Будь-який емоційний струс, будь-яка конфліктна ситуація не минають для людини безслідно. Образа, сварка, горе, гнів, заздрощі або прагнення помститися — усе це знижує захис- ні сили організму і скорочує життя.

ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Умійте володіти собою. Пам'ятайте: найкращий спосіб боро­тися з душевним неспокоєм — постійна зайнятість.

Щоб забути свої напасті, намагайтеся зробити приємне ін­шим. Роблячи добро іншим, ви робите добро собі.

Не старайтеся змінювати чи перевиховувати інших. На­багато корисливіше і безпечніше зайнятися самовихованням. Пам'ятайте: кожна людина — така ж яскрава й унікальна ін­дивідуальність, як і ви, приймайте її такою, якою вона є. Умій­те бачити в людині позитивні якості, у стосунках із нею спро­буйте опиратися саме на ці якості.:

І під кінець така порада: не ображайтесь і не обурюйтесь кри­тикою на вашу адресу, шукайте в ній відправні точки для само­вдосконалення.

Духовні цінності та життєві пріорітети в сучасному суспільстві

Гущин Руслана Олегівна

Педагогічний стає – 15 років

Стаж на посаді класного керівника – 11 років

Проблема ,над якою працює: « Моральне виховання. Проблема людяності, поваги до

                                                      батьків, до батьківського дому»

Мета:  виховувати любов до людей, ставлення до оточуючих з розумінням, співпереживанням. Виховувати доброту, чесність, порядність. Закріпити явлення учнів про моральні цінності людини, серед яких такі поняття, як сенс життя, щастя — головні на життєвому шляху молоді;розвивати вміння мислити, вирізняти істинні та хибні цілі в житті, сприймати людей такими, якими вони є; адаптовувати учнів до умов сучасного суспільства.

Форма проведення:ток-шоу «Перехрестя думок»

Обладнання: картки із висловами про сенс життя, мультимедія, тематична виставка літератури, фото-колаж

Хід заняття

Вчитель.  Добрий день шановні гості і учасники нашого ток- шоу «Перехрестя думок». Сьогоднішню нашу зустріч  хочеться почати зі слів римського філософа та поета Люція Сенеки  :

«Якщо людина не знає ,до якого порту вона пливе,

То жоден вітер не буде їй попутнім»

Що саме автор мав на увазі? і чи є це твердження актуальним у наш час?  ми дізнаємося протягом нашого ток-шоу. Темою спілкування є  «Духовні цінності та життєві пріоритети в сучасному суспільстві» . Що ж таке  цінності? В чому полягає їхня суть? І які саме існують духовні цінності? Це питання досліджував наш експерт …

Експерт. Цінності – це рівень значущості одного стосовно іншого в певній системі. Природні явища, людська діяльність, духовні прагнення, принципи, норми моралі – все це складатиме предмети цінностей. Проте є одвічні цінності: Мати, Батько, Батьківщина, Дитина, Народ. Та є та цінність, яка стоїть над цим усім і вбирає в себе вищезгадані святині. Це життя. Життя в усіх  його проявах. А чим визначається характер нашого життя? Безумовно у єдності природного, соціального та духовного.  Проте виміри людини не повні без духовності. Духовно багатою людиною вважають таку, котра багато знає і ще більше розуміє, а у своїй діяльності спирається на поняття істини, добра і краси, на почуття любові та милосердя, вміє мріяти, удосконалювати себе і світ. Саме духовність відрізняє життя від існування.  Отже ,ми чітко можемо зазначити що духовними цінностями є:

істина, краса, добро , любов, милосердя та вміння мріяти

Вчитель.  Перегляньте будь-ласка наступний відео сюжет,  і задумайтесь над тим, якими духовними цінностями керуєтесь ви…

 (перегляд відео фрагменту «жизня ,она всего одна»)

Ведучий.  І яка найбільша цінність в світі є для кожного з нас?

Відповіді учнів.

Ведучий.  Людина прагне до гармонії з навколишньою дійсністю. Якщо її зв'язок із середовищем нестабільний, вона сприймає навколишній світ як ворожий, некерований. З іншого боку, цілісність означає гармонію людини з самим собою.

Духовність допомагає з'єднати особисті сенси із суспільними, наближаючи результат діяльності людини до категорії високого і геніального. У такі миті людина випробовує вершинні переживання внутрішньої гармонії і злиття зі світом.

Скажіть ,будь-ласка,як саме можна збагатитися духовно,що для цього робите власне ви?

(Орієнтовні відповіді учасників: відвідування  музеїв , літературних виставок , де можна ознайомитися  з творами  класиків так і сучасних письменників, відвідування картинних галерей, храмів,гармонійне спілкування.)

Ведучий:   я сподіваюся,що  картинний фото-колаж представлений в нашій студії  буде надихати  Вас протягом нашого «Перехрестя думок». На ньому Ви бачите копії відомих картин таких. як……………………….

 А зараз я пропоную вам,захистити свої ідеї. Ви отримуєте картки із висловлюванням про значення та мету життя. У вас є 2-3 хвилини для обговорення, а потом необхідно пояснити  як ви їх зрозуміли.

Технологія «Захист ідеї».

Робота проводиться в парах. Роздаються картинки із висловленнями про значення, мету життя. 2-3 хвилини йде обговорення, потім учні зачитують висловлення, пояснюють, як їх розуміють.

Завдання учням:

1.     Світ належить оптимістам, песимісти – тільки глядачі. (Ф.Гїзо)

2.     Жити – це не означає дихати, це означає – діяти. (Ж-Ж. Руссо)

3.     Наше життя – це те, що ми думаємо про нього. (Марк Аврелій)

4.     Ключ до життя – служіння людям.(Д.Джексон)

5.     Найвища із книг – книга життя, яку не можна ні закрити, ні знову відкрити за своїм бажанням. (А. Ламартін)

6.     Жити – означає не тільки задовольняти матеріальні запити організму, головне – розуміти свою людську необхідність. (Жуль Верн)

(поки учні читають і думають ,що сказати… Інші ,що сидять на протилежній стороні отримують завдання)

Ведучий.  А зараз давайте заслухаємо захист власних ідей наших учасників.

Ведучий.  Людина повинна розуміти свою життєву мету, намітити шляхи Ії досягнення і йти до неї, поважаючи оточуючих, не залишаючи за собою руїни, тобто  «за будь – яку ціну». Пошук сенсу життя, свого місця в ньому – дуже складна робота. Давайте спробуємо виробити правила життєвих пріоритетів , яких ви будете або вже сьогодні  дотримуєтесь у житті.

                  Ви маєте 3-4 хв. для виконання даного завдання

Ведучий.  А зараз давайте дізнаємось ,якім пріоритетам надають увагу наші учасники…. (вішають правила на дошку)

Ведучий . Вашій увазі пропонуються наступні правила.... Прошу учасників по черзі висловлювати свою думку про те, як вони розуміють ці правила, чи варто їх дотримуватись?

ПРАВИЛА…………………..

1.     Адекватно приймати дійсність.

2.     Приймати себе і навколишніх такими, як вони є. Поважати усіх.

3.     В усіх і всьому шукати лише гарне.

4.     Вірно дружити, вибирати гідних друзів.

5.     Розвивати почуття «добра»  і  «зла».

6.     Думати не тільки про себе, але й про те, як іншим поруч з тобою.

7.     Вести здоровий спосіб життя і фізичний, і духовний.

8.     Турбуватися про навколишній світ(природу).

Ведучий. Хочеться доповнити все сказане

Людське життя – це найвища цінність, щастя можливе, але воно залежить від людини.

Боротьба – повинна мати гуманну мету.

Любов – не повинна бути егоїстичною.

Дружба – повинна бути чесною.

Я хочу вам зачитати твір, на який випадково натрапила в Інтернеті

Люди завжди бажають своїм рідним, близьким, друзям щастя. І у святкові дні, і у будні звучить щире зичення: "Хай тобі щастить!" - і враз теплішає на душі, бо бути щасливим - заповітна мрія кожного. Та, говорять, щастя дуже вибагливо вибирає людину, перш за все, зважаючи на її духовні якості.

      Можна бути матеріально багатою людиною, а почуватися нещасним, тому що у душі твоїй, сповненій прагнення до заможності, вже не лишається місця для добра. А можна, навпаки, не мати багато грошей, а все ж таки бути щасливим, бо душа твоя бажає допомогти, захистити і близьку, і чужу людину, захопитися красою природи і самому творити красу, гаряче відгукнутися на чужий біль і поділити радість перемоги. Одним словом, мати щиру й красиву душу, щоб бути корисним, а не пройти по життю сірою тінню. Але, я гадаю, перш за все, для цього треба бути дуже вимогливим до себе і до своїх власних вчинків.

      ...Здавна наші пращури склали символічну систему духовних цінностей, яка передається від покоління до покоління. З часом вона дещо змінюється, доповнюється, але головними завжди залишаються людська доброта, порядність, почуття гідності, любов до рідної землі та її народу, працелюбність, лагідне піклування про малих та старих, протистояння злу... Можна ще дуже довго перелічувати ті якості, які роблять людину Людиною. Та я впевнена, що праматір'ю, їх основою, є доброта. її нам дарують з перших хвилин життя батьки, потім - вихователі, вчителі, сторонні люди. Ця доброта немовби стає в душі тим ґрунтом, на якому зростають-квітнуть усі інші духовні цінності.

      І от, коли доброта стає твоїм натхненням і зіркою - дороговказом, ти можеш і собі, й іншим щиро зізнатися: "Я - щаслива людина!"

Ведучий.   Вправа «Дерево життя»

Зараз я пропоную кожному з вас заповнити «дерево життя» і визначити власні життєві пріоритети, на стовбурі дерева написати найбільш значиму мету ,яку ви  хочете  досягти в житті ,а на гілках дерева написати ті життєві пріоритети якими ви будете керуватися для досягнення бажаного.

(учні працюють 2-3 хвилини)

Ведучий.  Ну ,а зараз ми і почуємо «наше перехрестя думок » щодо вибору життєвих орієнтирів.

(декілька учнів зачитують свої орієнтири)

Вчитель.  Пройде певний час, Ви подорослішаєте і можливо ваша мета і пріоритети в житті зміняться, мені б хотілось ,щоб ви залишили «дерево життя» в себе  і  надалі продовжували його заповнювати в разі зміни вашої життєвої позиції. Це дасть змогу прослідкувати ВАМ в якому напрямку ви почали свій рух у доросле життя і чи співпаде він з юнацькими мріями.

Ведучий . Життєві орієнтири – це напрямки дій, які ми обираємо самі. Це ніби компас, що веде нас по обраному шляху. Орієнтири формуються у людини поступово під впливом власного досвіду, прикладів батьків, друзів, товаришів, виховання та самовиховання.  Життєві орієнтири включають не тільки вибір майбутньої професії.  До них входять і уявлення про те, як саме жити – заради зла чи заради добра, якою саме бути людиною – справедливою, щирою, доброзичливою чи нахабною, егоїстичною, злостивою. Якими принципами керуватися, як поводитись з іншими людьми тощо. Тобто ми обираємо певний життєвий шлях завдяки цінностям та ідеалам.

Вчитель. Ось і підходить до завершення наше ток-шоу і наостанок давайте з вами заповнимо скриньку «життєвих цінностей»,які ви сьогодні побачили і почули під час нашої зустрічі. Перед вами лежать папірці де ви і напишите свій  вибір.

Я переконана,що всі  ми з Вами  можемо погодитися  з виловлюванням  Сенеки

«Якщо людина не знає ,до якого порту вона пливе,

То жоден вітер не буде їй попутнім»,

яке  говорить про те,що кожна людина повинна  чітко визначити  мету свого  життя та спрямовувати всі зусилля для її досягнення.

Мати Тереза, лауреат Нобелівської премії, гро­мадянка світу в найвищому розумінні цього слова, залишила тим,  хто вступає  на життєвий  шлях, духовний заповіт, у якому сказано:

Життя — це шанс. Скористайся ним.

Життя — це краса. Милуйся нею...

Життя — це мрія. Здійсни її.

Життя — це виклик. Прийми його.

Життя — це обов'язок. Виконай його.

Життя — це цінність. Цінуй його.

Життя — це любов. Насолоджуйся нею.

Життя — це тайна. Пізнай її.

Життя — це удача. Шукай цю мить.

Життя таке чудове. Не марнуй його.

Це твоє життя. Борони його.

Розділ ІІІ 

Заняття

з елементами тренінгу

Поняття конфлікту.

Види і способи розв’язання конфліктів

Нелюбіна Зоряна Валентинівна

Педагогічний стаж – 28 років

Стаж на посаді класного керівника – 8 років

Проблема, над якою працює: «Згуртування учнівського колективу»

"Життя – це процес вирішення нескінченної кількості конфліктів.

Людина не може уникнути їх.

 Вона може лише вирішити,

брати участь у виробленні рішень або

залишити це іншим"

Б. Вул

Мета тренінгу - оптимізація поведінки учасників тренінгу в конфлікті і оволодіння конструктивними стратегіями рішення різноманітних конфліктів. Надати теоретичну інформацію про конфлікти, їх  причини. Навчити методам виходу з конфлікту, дати рекомендації по конструктивному вирішенню конфлікту.

Завдання тренінгу:

·        надати учням  поняття про конфлікти, їх види, вплив конфліктів на здоров’я;

·        формувати в учнів вміння адекватного оцінювання життєвих ситуацій; вміння обирати шляхи вирішення спільних проблем;

·        вчити учнів запобігати конфліктних ситуацій та при їх виникненні вміти розв’язувати конфліктні ситуації;

·        розвивати в учнів розуміння почуттів і потреб інших людей;

·        виховувати в учнів толерантне ставлення до чужих поглядів і переконань, товариські стосунки.

Обладнання: мультимедійне обладнання, мультимедійна презентація, картки із ситуаціями, письмове приладдя для роботи команд, магнітна дошка.

Тип заняття: комбінований.

Хід заняття

Перегляд відео «Конфліктні ситуації».

Оголошення теми і мети заняття.

Сьогодні ми говоритимемо про конфлікт, з'ясуємо, що це, які його можливі причини і емоції.

1. Привітання. (5 хв.)

Мета: Встановлення контакту з дітьми.

Учасники називають своє ім’я  та рису характеру, що починається на першу літеру свого імені.

                

2. Правила роботи групи (5 хв.) Щоб наша робота була плідною, треба погодити правила,  за якими ми виконуватимемо її,  ці правила обов'язкові для всіх:

Тренер пропонує сформулювати разом правила роботи групи, які записуються на плакаті «Правила групи».

                

ПРАВИЛА ГРУПОВОЇ  РОБОТИ:

1. УВАЖНО СЛУХАТИ

2. НЕ ПЕРЕБИВАТИ

3. ПОВАЖАТИ ДУМКУ ТОВАРИША

4. ГОВОРИТИ ПО ЧЕРЗІ

5. НЕ КРИТИКУВАТИ, БУТИ ТАКТОВНИМ

 6. АКТИВНІСТЬ

7. «ПРАВИЛО ПІДНЯТОЇ РУКИ»

8. ЗУПИНЯТИ ОБГОВОРЕННЯ ПО СИГНАЛУ

               Кожний з пунктів правил пояснюється ведучим, обговорюються  і складають остаточний варіант. Тренер підсумовує роботу і записує останнє правило: ці правила мають силу впродовж усіх наших занять.

3. Вправа «Очікування» (8 хв.)

Учні класу записують у «сердечках» свої очікування і прикріпляють до великого «серця».

4..Інформаційне повідомлення „Конфлікт”( 5 хв.)

Конфлікт – це зіткнення поглядів, ідей, думок, переконань. Конфлікти виникають як між окремими людьми, так і між колективами, а також між людиною і колективом. Конфлікти бувають реалістичні та безпредметні. Перші виникають на основі ситуації, в якій є предмет конфлікту – думка, переконання, вчинок, конкретна річ. Безпредметний конфлікт – це ситуація, яка виникає в результаті поведінки людини, що  знайшла саме такий спосіб розрядки внутрішньої нервової напруги. Часто реалістичний конфлікт прийнято називати саме конфліктом, а безпредметний – сваркою.

Конфлікти є частиною повсякденного життя. Конфлікт у соціальній сфері як суперечка сторін, як протиріччя в їх інтересах і цілях природний, і тому неминучий, більш того, за словами відомого фахівця в області переговорів Р.Фішера, чим більш різноманітним стає світ, з тим більшим числом протиріч в інтересах доводиться стикатися. Психологи також відзначають, що конфлікт стимулює пошук рішення проблем. Крім того, конфлікт малої інтенсивності, вирішений мирно, може запобігти конфлікту серйознішому. Помічено, що в тих соціальних групах, де досить часті невеликі конфлікти, рідко доходить справа до великих протиріч. Питання полягає не в тому, щоб запобігти або не помітити конфлікт, а в тому, щоб запобігти конфліктній поведінці, пов'язаній з деструктивними, насильницькими способами вирішення протиріч, і направляти учасників на пошук взаємоприйнятного рішення.

5.  "Конфлікт - це добре чи погано?" (10 хв.)

А тепер я пропоную вам подумати, конфлікт - це добре чи погано? 1 команда протягом 3-х хвилин випише якомога більше мінусів конфлікту, друга - якомога більше плюсів. Виконання та обговорення. Можна доповнити теорією.

мінуси:

погіршення відносин між людьми,

витрата часу, сил,

різні втрати.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

плюси:

рішення ситуації,

рух з мертвої точки, розвиток,

з'ясування і задоволення цілей учасників конфлікту,

початок спільної діяльності.

    Робиться висновок про позитивну роль  конфліктів при умінні їх правильного (конструктивного) дозволу. Наше з вами сьогоднішнє завданняза допомогою спеціальних знань і умінь навчитися правильно вирішувати   конфлікти.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

                                                                                                                               

6. Інформацйне повідомлення.   Види конфліктів. (5 хв.)                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

7. Гра-розминка  «Австралійський дощ» (5 хв)

Мета: забезпечити психологічне розвантаження учасників.

Хід вправи.

     Учасники стають у коло. Ведучий запитує в учасників: «Чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо, який він. Зараз по колу ланцюжком ви будете передавати мої рухи. Як тільки вони повернуться до мене, я передам наступні. Слідкуйте уважно».

-        В Австралії піднявся вітер. (Ведучий тре долоні)

-        Починає накрапати дощ. (Клацання пальцями)

-        Дощ посилюється. Лопотить по листочках. (Почергове плескання долонями по грудях)

-        Починається справжня злива. (Плескання по стегнах)

-        А ось град – справжня буря! (Тупотіння ногами)

-        Але що це? Буря стихає. (Плескання по стегнах)

-        Дощ стихає. (Почергове плескання долонями по грудях)

-        Рідкі краплі дощу падають на землю. (Клацання пальцями)

-        Чути тихий шелест вітру. (Потирання долонь)

-        Сонечко! (Руки догори)

                                                      

8. "Основні стилі поведінки в конфлікті".    (10 хв.)                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               

(Інформаційне повідомлення): Кардинальним (принциповим) значенням в питанні вирішення конфлікту є вибір стратегії виходу з нього, що залежить від різних факторів: особистісні особливості опонента, рівень завданого збитку, статус опонента, можливі наслідки і т.д. Можна виділити п'ять основних стратегій виходу з конфліктної ситуації 

      

        *  Конкуренція;

        *  Компроміс;

        *  Співпраця; 

        *  Уникнення;

        *  Пристосування.

   

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               Конкуренція, тобто суперництво, полягає в нав'язуванні протилежній стороні кращого рішення для себе. Такий стиль поведінки може використовувати людина, що володіє сильною волею, авторитетом, владою.

Компроміс як стратегію виходу з конфлікту необхідно застосовувати у випадку, коли сторони хочуть досягти згоди, врегулювати відносини.

Стратегія уникнення зазвичай реалізується, якщо конфлікт не зачіпає прямих інтересів сторін і немає необхідності відстоювати свої права.

Стратегія пристосування полягає в тому, що сторони діють спільно, відстоюючи при цьому власні інтереси, з метою згладжування конфліктної ситуації та відновлення стабільної робочої обстановки.

Співпраця  як шлях вирішення конфлікту — це дії спрямовані на пошук рішення, що задовольняє обидві сторони, спільне обговорення розбіжностей

Обговорюється випадок:

     Олег закинув на шафу шапки п'яти однокласниць і радісно посміхався, уявляючи собі, як вони тепер підуть на прогулянку. Дівчатка відреагували на витівку по-різному: Валя тихо плакала і стала просити Олега дістати шапку. Віра спочатку врізала хлопцеві по спині, а потім швидко стягнула з нього шапку і закинула ще далі. Лариса обмотала голову шарфом і пішла гуляти. Таня сказала: "Якщо ти мені віддаси шапку, я тобі дам списати математику", а Олена запропонувала Олегу стати на її місце, подумати, як їй буде без прогулянки, і обговорити, як можна швидко дістати шапки.

     Учні вирішують, чий спосіб поведінки в конфлікті швидше призведе до його вирішення і чому. В результаті обговорення робиться висновок: способи поведінки в конфлікті - суперництво, поступка, догляд (уникнення), компроміс і співробітництво.

Зачитуються варіанти дій у конфлікті, учні визначають способи:

- Повну згоду, відчуття безсилля, плач, знищення або повне підпорядкування однієї зі сторін (відступлення);

- Вимога беззастережного послуху, критика позиції іншого, погрози, приниження іншої, пошук союзників, застосування фізичного насильства, перекрикування (суперництво (наступ));

- Мовчання, ігнорування кривдника, уїдливі зауваження за спиною кривдника, повна відмова від відносин і вирішення ситуації (уникнення);

- Вирішення конфлікту на основі взаємних поступок (компроміс);

- Пошук справедливого результату, заява про свої почуття і правах, спільне вирішення проблеми (співробітництво).

Я пропоную подумати, як ви самі ведете себе в конфлікті, який спосіб поведінки вибираєте.

Алгоритм дії в конфліктній ситуації .

9.      Вправа “Сніжинки”. (5 хв.)

Потрібно пам'ятати, що практично з будь-якого питання у різних людей погляди відрізняються. Люди –  різні! Ці відмінності природні і нормальні. І зараз ми ще переконаємося в цьому при виконанні різних вправ.

Її  алгоритм:

Мовчки візьміть листок.

Складіть його навпіл.

Відірвіть правий верхній кут.

Складіть ще раз навпіл.

Ще раз відірвіть правий верхній кут.

Ще раз складіть навпіл.

І ще раз відірвіть верхній правий кут.

Розгорніть листок і покажіть свій “витвір мистецтва” однокласникам.

Рефлексія.

Зверніть увагу, які різні у вас вийшли сніжинки! Хоча був чіткий алгоритм дій. Чому це відбулося? ( Відповіді дітей).

А якби всі сніжинки були однаковими, світ був би нудним і незмінним. Отже конфлікти відіграють найважливішу роль в житті окремої людини, розвитку сім'ї, життєдіяльності школи, будь-якої організації, держави, суспільства і людства в цілому. У якійсь –  мірі вони навіть необхідні для розвитку ситуації і стосунків, для зростання особистості, інакше може наступити застій.

9. Робота у творчих групах "Конфліктні ситуації". (15 хв)

               Учнів об’єднують за кольоровими (три кольори) смужками. Кожна група отримує ситуацію для обговорення.

               Завдання групам: дати відповідь на запитання і знайти шляхи вирішення проблеми.

      Робиться висновок про позитивну роль  конфліктів при умінні їх правильного (конструктивного)вирішення. Наше з вами сьогоднішнє завдання - за допомогою спеціальних знань і умінь навчитися правильно вирішувати конфлікти.

       А тепер я пропоную кожній команді по ситуації, яку вони повинні обговорити і розіграти результат 2 різними шляхами: сприятливий результат конфлікту і несприятливий. Після демонстрації сценок інша команда повинна проаналізувати, яку стратегію обрали учасники конфлікту в обох випадках. Команди вибирають картки з ситуаціями, провідний допомагає організувати інсценівку і подальший аналіз.

1. Мати відпустила свою дочку погуляти і веліла прийти додому в 21 год. вчасно і без запізнень. Дочка прийшла додому в 23.00. Мати почала лаятися, говорити дочці, що вона не слухається і примушує її переживати.

2. Хлопець призначив зустріч дівчині на 20.00. Вона прийшла, його немає, пройшло 20 хвилин. Дівчина побачила свого хлопця і відразу почала кричати на нього.

3. Мама, перш ніж піти попросила дочку прибрати удома. Замість цього дочка пішла гуляти і не виконала це завдання. Коли вона прийшла додому мама почала її лаяти, а дочка почала стверджувати, що до неї подзвонила краща подруга Олена, яка завтра  виїжджає до Києва  на все літо.    

4. Ваш однокласник повернув вам підручник з плямою.

5.     Ви приходите на урок після хвороби. Виявляється, що було не тільки усне домашнє завдання. На жаль, учора ваш однокласник не сказав про письмову роботу.

6.   На перерві учень зачепив випадково ваш портфель і порвав його.

7. Ви розбили улюблену чашку сестри. Вона починає на вас кричати.

   Ви побачили, що не тільки в різних конфліктних ситуаціях ми реагуємо по-різному; навіть і в схожих ситуаціях, але з різними людьми, наша реакція може бути іншою.

10. Вправа “Малюнок удвох”. 7 хв.

    Клас ділиться на пари. Кожна пара отримує лист паперу із назвою предмета, який потрібно намалювати. З цієї миті і до закінчення вправи розмовляти не можна. Необхідно узяти одну ручку удвох і так, щоб обидва партнери тримали її, намалювати малюнок.

Готові малюнки обговорюються за принципом,  “хто що малював”, “як вам малювалося” і так далі З'ясовується, що школярі поводилися в цій ситуації абсолютно по-різному: хтось “рвався в бій” і малював сам, ігноруючи партнера; хтось намагався вгадати наміри іншого і запропонувати свої ідеї, хтось байдуже малював “по черзі”, а хтось взагалі віддав малюнок на відкуп напарникові.

Чому це так? Виявляється: у тих ситуаціях, в яких наші інтереси не збігаються з інтересами іншої людини (а саме так виникає конфлікт!), можна поводитися абсолютно по-різному.

10.    Вправа «Кошик для сміття» (5 хв.)

Щоб не конфліктувати, потрібно постійно самовдосконалюватися, працювати над собою, позбавлятися негативних рис характеру.. Подумайте 1 хвилинку, якої риси характеру, що може призвести, або і призводить до конфлікту ви хотіли б позбутися?  І я пропоную зробити сьогодні перший крок у цьому напрямку: напишіть на аркуші цю рису характеру, якої б ви хотіли позбутися. Підійдіть до кошика для сміття, зіжмакайте папірець і викиньте його в кошик. Назвіть вголос цю рису характеру.. Сподіваюсь, що після нашого уроку  в нашому житті буде виникати менше конфліктних ситуацій.

11.    Очікування учасників. ( 2 хв)

               Роздаються паперові квіточки, на яких учасники тренінгу пишуть свої побажання, відповіді на запитання:

— Чи здійснились очікування учасників?

— Що нового дізналися на тренінгу?

— Що сподобалося?

— Що не сподобалося?

               Учні зачитують написане вголос по колу, а тоді прикріплюють на намальоване дерево.

Домашнє завдання .    

Ритуал прощання (2 хв)

               Кожен учасник по колу говорить гарні побажання, супроводжуючи це усмішкою. У кінці ритуалу звучать спільні оплески після слів, які говорять усі разом: «Усього найкращого вам!».

Додаток 1.

Анкета  «Чи конфліктна ви особистість»

 Перед Вами 8 запитань. На кожне питання запропоновано 3 варіанти відповіді. Відповідь на кожне питання занесіть в бланк (обводячи цифру, що відповідає вашому варіанту відповіді). В кінці підрахуйте загальну кількість балів.

1. У групі виникла суперечка на підвищених тонах. Ваша реакція:

а)   не беру участі;

б)   лише коротко висловлююся на захист тієї точки зору, що вважаю правильною;

в)   активно втручаюся й «викликаю вогонь на себе».

2.   Чи виступаєте ви на зборах (класних годинах) із критикою?

а)   Не виступаю.

б)   Тільки якщо маю для цього вагомі підстави.

в)   Критикую завжди й з будь-якого приводу.

3.   Чи часто ви сперечаєтеся з друзями?

а)   Тільки жартома і якщо ця людина не вразлива.

б)  Лише з принципових питань.

в)   Суперечки — моя стихія.

4.   Ви стоїте в черзі. Ваша реакція, якщо хтось намагається вас випередити:

а)   обурююся в душі, але мовчу: собі дорожче;

б)   зауважую — необхідно ж навчати грубіяна гарного тону;

в)   проходжу вперед і починаю спостерігати за порядком.

 5.   Удома на обід подали несолоний суп. Ваша реакція:

а)   не буду здіймати бурю через дурницю;

б)   мовчки візьму сільничку;

в)   не втримаюся від уїдливих зауважень і, можливо, демонстративно відмовлюся від їжі.

6.   На вулиці або в транспорті вам наступили на ногу:

а)   обурено подивлюся на кривдника;

б)   сухо, без емоцій зроблю зауваження;

в)   скажу все, що думаю, не соромлячись виразів.

7.   Хтось із рідних придбав річ, що вам не подобається:

а)   промовчу;

б)   обмежуся коротким, але тактовним коментарем;

в)   висловлю все, що я про це думаю.

8.   Не пощастило, ви програли в лотерею купу грошей. Ваше ставлення:

а)   намагатимусь здаватися байдужим, але дам собі слово ніколи більше не брати участь у цьому неподобстві;

б) не приховаю досади, але поставлюся до події з гумором, пообіцявши взяти реванш;

в)   програш зіпсує мені настрій, подумаю, як помститися аферистам.

	1	2	3	4	5	6	7	8
А	4	4	4	4	4	4	4	4
Б	2	2	2	2	2	2	2	2
В	0	0	0	0	0	0	0	0

Оцінювання результатів          Оцінки: «а» — 4 бали, «б» — 2 бали, «в» — 0 балів.

22—32 бали. Ви тактовні й миролюбні, уникаєте суперечок і конфліктів, критичних ситуацій. Вислів «Платон мені друг, але істина дорожча!» не може бути вашим девізом. Вас іноді називають пристосованцем. Наберіться сміливості та (якщо обставини дозволяють) висловлюйтеся принципово.

12-20 балів. Вас вважають людиною конфліктною. Але це перебільшення. Ви конфліктуєте, тільки якщо немає іншого виходу, коли всі інші способи вичерпано. Ви здатні твердо відстоювати свою думку, не думаючи, як це відіб'ється на ставленні до вас товаришів. При цьому ви не «виходите за межі», не принижуєте інших. Усе це викликає до вас повагу.

До 10 балів. Суперечки й конфлікти — це ваша стихія. Адже ви любите критикувати інших, якщо ж почуєте зауваження на свою адресу — можете «з'їсти людину живцем». Це критика заради критики. Не будьте егоїстом. Дуже важко доводиться тим, хто поруч із вами. Ваша нестриманість відштовхує людей. Чи не тому у вас немає справжніх друзів? Спробуйте

1. Досвід роботи  : "Дитяча організація "Бджілка"(засновник - Мащак О.І.)

2. Досвід роботи класного керівника Мигаль С.Г. Виховна система класу."Крок за кроком.

3.  Посібник "На допомогу класному керівнику. Батьківські збори".Ільницька З.С.